Drei Stühle - Reinhard Mey

Ein Eisenofen steht mitten im Raum

Rotglühend, doch du spürst ihn kaum

Die Abendkühle kriecht über den Steinboden herein

Ein dürrer Rauch steigt zur Decke empor

Ein kühn geschwungenes Ofenrohr

Die nackte Glühbirne taucht den Raum in fahlen Schein

Ein alter Fernseher flackert schwarz-weiß

Die Männer sitzen verstreut im Kreis

Und immer in diesem Gebilde aus drei Stühlen

Einen, da stehen die Füße drauf

Einen, da lehnt der Arm sich auf

Den dritten, zum drauf sitzen, um sich im Gleichgewicht zu fühlen

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n ' akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n ' aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Mit dem verwitterten Gesicht

Kiriakis, der nie ein Wort spricht

Der seinen Arm beim Dynamitfischen verlor

Der wie ein Gummiball hüpft und springt

Wenn nur ein Ton Musik erklingt

Und wirft den leeren Ärmel im Triumph empor

Gianis weiß längst über dich Bescheid

Und breitet seine Arme weit

Ohne ein Wort von deiner Sprache zu verstehen

Durch Brillengläser, die so blind

Wie Glas im Meer geworden sind

Kann er dir tief bis auf den Grund der Seele sehen

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n ' akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n ' aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Da ist kein Mußtrauen, da ist kein Neid

Und da ist Frieden, da ist Zeit

Der Wirt, der mit den dicken Kaffeetassen klirrt

Nichts ist Berechnung, nichts bedacht

Alles aus Freundlichkeit gemacht

Das ist ein Ort, an dem dein Herz gesunden wird

Blau-weißes Tischtuch, frisches Brot

Leise tuckerndes Fischerboot

Ein Teller Apfelscheiben und ein Becher Wein

Vielleicht bleib ich irgendwann hier

Jedenfalls arbeite ich schon an mir

Um auch nur mit drei Stühlen zufrieden zu sein

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n ' akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n ' aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n ' akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n ' aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Посередині кімнати стоїть залізна піч

Гаряче, але ви майже не відчуваєте цього

По кам’яній підлозі заповзає вечірня прохолода

До стелі здіймається тонкий дим

Сміливо вигнута пічна труба

Гола лампочка купає кімнату блідим сяйвом

Старий телевізор мерехтить чорно-білим

Чоловіки сидять, розкидані по колу

І завжди в цій трикрісельній структурі

По-перше, твої ноги на ньому

По-перше, рука нахиляється вгору

Третій сісти, щоб відчувати себе врівноваженим

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n'akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n'aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

З обвітреним обличчям

Кіріакіса, який ніколи не говорить ні слова

Хто втратив руку на риболовлі з динамітом

Підстрибує і стрибає, як гумовий м’яч

Якщо звучить лише одна нота музики

І тріумфально підкидає порожній рукав

Джаніс давно знає про вас

І широко розводить руками

Не розуміючи жодного слова вашої мови

Через окуляри, які такі сліпі

Як скло стало в морі

Чи може він побачити вас до глибини душі

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n'akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n'aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Немає довіри, немає заздрості

І є мир, є час

Корчмарка цокає товстими кавовими чашками

Ніщо не розрахунки, ніщо не враховані

Все зроблено з доброти

Це місце, де ваше серце зцілиться

Блакитно-біла скатертина, свіжий хліб

Тихо пихкає рибальський човен

Тарілка яблучних скибочок і кухоль вина

Можливо, колись я залишуся тут

У всякому разі, я вже працюю над собою

Задовольнитися навіть трьома стільцями

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n'akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n'aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)

Μια ημερα θα χρειαστω (Mia imera tha chreiastó)

Τρεις καρεκλες και εγω (Treis karékles kai egó)

Για ολη μου την εντνχια (Gia óli mou tin eftychía)

Μια τα χερια ν ακουμπω (Miá ta chéria n'akoumpó)

Μια τα ποδια μου ν απλωνω (Miá ta pódia mou n'aplóno)

Και μια, και μια να καθομαι (Kai mía, kai mía na káthomai)