Der Schuttabladeplatz Der Zeit - Reinhard Mey

Im Herzen von Chronosopol, zwei Megawatt nach Omega

Zehn hoch zwölf Angström gegen Süd, liegt, was bisher kaum jemand sah —

Mit Ausnahme von drei Redakteuren

Die einer Zeitschrift angehören

Die Spürsinn für Affären hat —

Da also liegt, vom Eis befreit

Der Schuttabladeplatz der Zeit

Die Halde reinlich eingesäumt, wächterbewacht, rosenbesteckt

Ein Monticulum, das sich bis fast an den Horizont erstreckt

Geschützt durch nied’re Maschenzäune

Gesellschafts- und Verwaltungsräume

Vereinszimmer und Buchhaltung —

Kein schöner Land in dieser Zeit

Als der Schuttabladeplatz der Zeit

Der Styx als bill’ger Wasserweg, ward eigens hier kanalisiert

Den Umschlaghafen weist ein Schild, das den Besucher informiert:

«Hier könn' Familien Kaffee kochen!»

—

Ein Schild, das nicht nur ausgesprochen

Sondern auch überflüssig ist —

Vom Ufer scheint er eher breit

Der Schuttabladeplatz der Zeit

Kurz nach halb Uhr war es soweit, ein Wächter schlief beim Wachen ein

Des Schildes ungeachtet, drang ich längs des Hafens landwärts ein

Und fand, wie nicht anders zu erwarten

Drei Herren, die im Abfall scharrten

Die Redakteure wohlgemerkt —

In Bergeshöh'n und Tälern weit

Im Schuttabladeplatz der Zeit

Acht Augen sehen mehr als sechs, und also wühlten wir zu viert

Und fanden staunend, aufgeregt, in gutem Zustand konserviert:

Den Gordischen Knoten — aufgerissen!

Ein' Sisalteppich — angebissen

Und die Guillotine des Herrn Guillot —

Bewältigte Vergangenheit

Am Schuttabladeplatz der Zeit!

Da lag der von der Vogelweide bei dem Kätchen von Heilbronn

Die hohe Messe in h-moll neben einem Akkordeon

Neben gescheiten Argumenten

Die Reden eines Präsidenten

Pornographie und Strafgesetz —

In friedevoller Einigkeit

Am Schuttabladeplatz der Zeit

Dann wurde eine Kiste voll Papier beim Wühlen umgekippt —

Zwei Redakteure weinten leis' - der dritte fraß sein Manuskript

Weil sie Zeitungsartikel fanden

Bei denen ihre Namen standen —

Sie schämten sich so gut es ging

Sie knieten nieder, bußbereit

Am Schuttabladeplatz der Zeit

Seit gestern bin ich auf der Flucht, draußen vom Walde komm' ich her

Und dass ich wiederkommen durfte, muss ich sagen, freut mich sehr!

Das sei mir Lehre für mein Streben:

Warum soll ich mir noch Mühe geben?

Es landet alles — ganz egal

Ob saublöd oder ob gescheit —

Am Schuttabladeplatz der Zeit.

.

У самому серці Хроносополя, два мегавати після Омеги

Десять у степені дванадцяти ангстрем на південь лежить те, що навряд чи хтось бачив досі —

За винятком трьох редакторів

Належність до журналу

Чуття до справ має —

Ось він і лежить, звільнений від льоду

Звалище часу

Купа акуратно вишикувана, стежить охоронець, прикрашена трояндами

Монтикул, що тягнеться майже до самого горизонту

Захищений низькими сітчастими огорожами

соціальні та адміністративні приміщення

Клубна кімната та бухгалтерія —

У цей час немає красивої країни

Як звалище часу

Стикс, як дешевий водний шлях, був спеціально прокладений сюди

Про порт перевалки відвідувача повідомляє табличка:

«Тут сім'ї можуть варити каву!»

—

Щит, який не просто вимовляється

Але й зайве —

З берега здається досить широким

Звалище часу

Невдовзі після півгодини настав час, сторож заснув під час спостереження

Незважаючи на знак, я пробрався вглиб країни вздовж порту

І знайшов, як і очікувалося

Троє джентльменів дряпаються на сміття

Редакція має на увазі -

У гірських висотах і в долинах далеко

На смітнику часу

Вісім очей бачать більше, ніж шість, тому ми вчетверо копали

І знайшли вражені, схвильовані, збережені в хорошому стані:

Гордіїв вузол — розірвався!

А 'сизалевий килим - покусаний

І гільйотина містера Гійо...

Впоралися з минулим

На смітнику часу!

Була одна з Фогельвайде з Катхен з Хайльбронна

Велика меса сі-мінор поруч із акордеоном

Крім розумних аргументів

Промови Президента

Порнографія та кримінальне право —

У мирній єдності

На смітнику часу

Потім коробку, повну паперу, перекинули, нишпорячи —

Два редактори тихо плакали - третій з'їв свій рукопис

Бо знайшли газетні статті

Де були написані їхні імена —

Їм було соромно, як могли

Вони стали на коліна, готові покаятися

На смітнику часу

Я з учорашнього дня бігаю, прийшов з-за лісу

І я повинен сказати, що я дуже щасливий, що мені дозволили повернутися!

Нехай це буде моїм уроком для мого прагнення:

Чому я маю пробувати ще?

Все це приземлиться — неважливо

Чи дурний, чи розумний —

На смітнику часу.

.