Der Fischer Und Der Boss - Reinhard Mey

Der Fischer lehnt am Ruderhaus und sieht über den Bug

Den wehenden Schaumkronen nach und folgt dem Wolkenflug

Der Kutter liegt im Hafen vorn und achtern gut vertäut

Ein Tief überm Atlantik, da kommt starker Tobak heut!

Er fährt bis zu den Färöern, kennt das Revier genau

Er fährt für Butt und Meeräsche, für Lachs und Kabeljau

Und manchmal für Touristen zum Dorschangeln, ein paar Meil’n

Die ihn gut bezahl’n, und im Weg rumsteh’n und sich an Land langweil’n

Aber bei diesem Wetter, da geht hier keiner mehr raus

Da bleibt selbst Ekke Nekkepen bei den Meerjungfrau’n — im Muschelhaus

Der Boss lässt halten und steigt aus und mit ihm ein ganzer Tross

Jeder kann sehn, da kommt nicht irgendwer, da kommt der Boss!

Der will einen Dorsch an den Haken, heut, nicht irgendwann

Und er zahlt den dreifachen Preis dafür, darauf kommt es nicht an

Der Fischer lacht: «Vielleicht nicht aufs Geld, aber aufs Wetter schon!»

Der Boss kennt keinen Widerspruch, nun gut: Fünffachen Lohn!

«Ich fahr' bei Wind und Wetter, doch was sich da zusammenbraut

Dafür, mein Herr, sind wir beide zu klein und mein Boot ist dafür nicht gebaut!»

Der große Boss und ein kleiner Fischer, der sich bockig stellt —

«Ich kauf' deinen ganzen Jahresfang und ich zahl' dir das — zehnfache Geld!

Zehnfaches Geld!

Der Fischer sieht, wie der Rostfraß nagt am Boot

Öl leckt aus der Maschine, ein neuer Anstrich tut not

Zuhaus muss neues Reet ins Dach, das wartet zu lange schon

Und kaum zwei Wochen, dann hat die Jüngste Konfirmation

Dann lädt er nach der Kirche in den Dorfkrug, welch ein Fest

Wenn er die feinsten Speisen und Weine auftragen lässt —

Dabei der größte Steinbutt, den er je gefangen hat

Doch vorher fährt er noch mit der jüngsten Tochter in die große Stadt

Und kauft das schönste Kleid für sie, sie soll die schönste sein!

Zehnfaches Geld!

Der kleine Fischer reicht dem großen Boss die Hand: «Schlag ein!»

Leinen los, vorn und achtern klar und volle Kraft voraus!

Und kaum in Luv der Mole geht über das Steuerhaus

Die erste schwere See, noch schüttelt sich das Boot, da hetzt

Die nächste schon heran vom Sturm der Wellenkamm zerfetzt

Die wirft den stählernen Rumpf hoch empor, der Motor klagt

Und heult auf unter Qualen, wenn die Schraube ins Leere ragt

Stürzt ihn hinab ins Wellental, und schlägt ihn krachend auf

Und hebt ihn aus den Abgründen zum nächsten Sturz hinauf

Jetzt tobt die Hölle richtig los!

Das Boot rollt, stampft und krängt

Und es ist längst nicht mehr das Steuer, das seinen Weg durch die Fluten lenkt

Jetzt brechen alle Wetter zugleich über das Boot herein

Ein letzter Schlag zerschmettert ihm das stählerne Gebein

Ächzend bersten die Planken, dann verschlingt der schwarze Schlund

Das Ruderhaus und Mann und Maus reißt es mit auf den Grund

Zwei Seenotkreuzer finden Tags drauf einen Rettungsring

Und eine Ölspur im Revier, wo das Boot unterging

Im Großformat trauert in allen Zeitungen sein Tross

Ein Requiem, und große Reden für den großen Boss

Und Sonntag ist Palmarum und im Fischerhaus am Meer

Sind die dunklen Fenster wie erloschene Augen, müdegeweint und leer

Рибалка спирається на рубку і дивиться через носову частину

Слідкуй за білими шапочками, що махають, і за хмарним польотом

Катер добре пришвартований в гавані в передній і кормовій частині

Низько над Атлантикою, сильні речі наближаються сьогодні!

Він їздить на Фарерські острови, добре знає місцевість

Він йде на камбалу і кефаль, на сьомгу і тріску

А іноді для туристів на лов тріски, кілька миль

Які йому добре платять і стоять на заваді, і нудьгують на землі

Але в таку погоду сюди вже ніхто не виходить

Навіть Екке Неккепен залишається з русалками — в мушлі

Начальник зупиняється і виходить, а з ним ціла свита

Кожен бачить, не будь-хто, ось іде бос!

Він хоче зачепити тріску сьогодні, а не колись

І він платить за це потрійну ціну, це не має значення

Рибалка сміється: «Може, не за гроші, а за погоду!»

Начальник не знає протиріч, ну: п'ять разів!

«Я катаюся у вітер і погоду, але що завгодно

Ми обидва надто малі для цього, сер, і мій човен для цього не створений!»

Великий бос і маленький упертий рибалка —

«Я куплю твій річний улов і заплачу тобі це — у десять разів більше!

У десять разів більше грошей!

Рибалка бачить, як іржа гризе човен

З машини витікає масло, потрібен новий шар фарби

Треба нову солому класти на даху вдома, надто довго її чекали

І не минуло два тижні, як у молодшого є підтвердження

Тоді він запрошує після церкви до сільської корчми, що за вечірка

Коли йому подають найкращі страви та вина —

І найбільший калкан, який він коли-небудь ловив

Але перед цим він їде у велике місто з молодшою ​​дочкою

І купіть їй найгарніше плаття, нехай вона буде найкрасивішою!

У десять разів більше грошей!

Маленький рибалка тисне руку великому босу: «Влучай!»

Рухайтеся вперед і вперед, на повній швидкості!

І ледве з навітряного боку пірс йде над рубкою

Перше важке море, човен ще трясеться, там мчить

Наступний уже наближається, гребінь хвиль, пошматований штормом

Вона високо підкидає сталевий корпус, мотор скаржиться

І виє від болі, коли гвинт стирчить у порожнечу

Занурює його в дно хвиль і вдаряє з тріском

І піднімає його з безодні до наступного падіння

Тепер усе пекло лютує!

Човен котиться, крениться і крениться

І це вже не стерно, що керує своїм шляхом через повінь

Зараз будь-яка погода вривається на човен водночас

Останній удар розбиває його сталеві кістки

Стогнучи, лопаються дошки, то чорна ущелина їх поглинає

Рульову рубку та людину з мишею тягне на дно

Наступного дня два рятувальні крейсери знаходять рятувальний пояс

І пляма нафти в районі, де затонув човен

У великому форматі його оточення сумує в усіх газетах

Реквієм і великі промови для великого боса

А неділя — пальмарум і у рибалки біля моря

Темні вікна, як мертві очі, заплакані втомлені й порожні