Der Alte Bär Ist Tot Und Sein Käfig Leer - Reinhard Mey

Ich war vorhin noch einmal wie vor Jahren

Im Zoo, um nach dem alten Bärn zu seh’n

Für den wir so was wie Verwandte waren

Die auf der bess’ren Gitterseite steh’n

Der Zoo hat ein Wildentenpaar erworben

Ein selt’nes Exemplar, vom Eisemeer

Und unser Bär ist vorigen Herbst gestorben

Der alte Bär ist tot und sein Käfig leer

Und unser Bär ist vorigen Herbst gestorben

Der alte Bär ist tot und sein Käfig leer

Weißt du noch, ich nahm deine Aktenmappe

Voll Weißbrot, dann kauftest du Importhonig in einem Topf aus Pappe

Da taucht ich Weißbrot ein und warf’s ihm zu Ich hätt' ihm wohl auch Honig pur gegeben

Doch mochte er vielleicht zuckerkrank sein

Dann brächt' ihn das am Ende noch ums Leben

Und daran wollten wir nicht schuldig sein

Dann brächt ihn das am Ende noch ums Leben

Und daran wollten wir nicht schuldig sein

Er war kurzsichtig wie wir zwei zusammen

Sein Fell von Zeit und Motten ramponiert

Von Schwanz bis Schnauze übersät mit Schrammen

Und allem was den alten Bären ziert

Wir hätten ihn gern bei uns aufgenommen

Doch früher oder später hätten wir

Ganz sicher mit den Nachbarn Krach bekommen

Ein Bär im Haus, zusätzlich zum Klavier

Ganz sicher mit den Nachbarn Krach bekommen

Ein Bär im Haus, zusätzlich zum Klavier

Vom Eintrittsgeld zum Zoologischen Garten

Könnte ich ein Raubtierhaus finanzier’n

Und mit unsren gesamten Eintrittskarten

Könnt' ich glatt unsre Wohnung tapezier’n

An Bechern zähl' ich, wie oft wir dort waren

Und bald schon hat er uns wiedererkannt

Vielleicht an deinem Kleid, an meinen Haaren

Vielleicht am Honigtopf in meiner Hand

Vielleicht an deinem Kleid, an meinen Haaren

Vielleicht am Honigtopf in meiner Hand

Wohl manchen Becher hat er leergefressen

Und deine Aktenmappe klebt noch heut'

Und ohne ihn deswegen zu vergessen

Haben wir ihn nicht mehr besucht, bis heut'

Uns ist irgendwas dazwischen gekommen

Und plötzlich fanden wir nicht mehr die Zeit

Oder wir haben sie uns nicht genommen

Nun hoff' ich nur, dass er uns das verzeiht

Oder wir haben sie uns nicht genommen

Nun hoff' ich nur, dass er uns das verzeiht

Wie lange wartete er wohl vergebens

Auf seinen Honig und unsern Besuch

Mit ihm endet ein Abschnitt unsres Lebens

Und ein Kapitel in unserem Buch

Den alten Burschen derart zu vergrämen

Zu zeigen, dass es keine Treue gibt

Ich glaube ich sollte mich etwas schämen

Und hab' verdient, dass man mich nicht mehr liebt

Ich glaube ich sollte mich etwas schämen

Und hab' verdient, dass man mich nicht mehr liebt

Nun ist’s zu spät, um Tränen zu vergießen

Der Bär ist längst im Bärenparadies

Wo Milch und wo, vor allem, Honig fließen

Erlöst von Gittern und seinem Verließ

Doch wenn für tote Bären Glocken läuten

Dann soll von allen Türmen ringsumher

Eine Stunde lang alle Glocken läuten

Der alte Bär ist tot und sein Käfig leer

Eine Stunde lang alle Glocken läuten

Der alte Bär ist tot und sein Käfig leer

Я був таким, як багато років тому

У зоопарку доглядають за старим ведмедем

Для кого ми були як рідні

Ті з кращого боку сітки

Зоопарк придбав пару диких качок

Рідкісний екземпляр з Ейземеєра

А минулої осені помер наш ведмідь

Старий ведмідь мертвий, а клітка порожня

А минулої осені помер наш ведмідь

Старий ведмідь мертвий, а клітка порожня

Пам'ятаєш, я взяв твій портфель

Повний хліба білого, то ти купив імпортного меду в картонному горщику

Тож я вмочив трохи білого хліба і кинув йому, я б також дав йому чистий мед

Але він може бути діабетом

Тоді це зрештою вб’є його

І ми не хотіли бути в цьому винними

Тоді це зрештою вб’є його

І ми не хотіли бути в цьому винними

Він був недалекоглядним, як і ми вдвох

Його шерсть потерта від часу та від молі

Вкриті подряпинами від хвоста до морди

І все, що прикрашає старого ведмедя

Ми б хотіли взяти його з собою

Але рано чи пізно ми б мали

Неодмінно потрапили в неприємності з сусідами

Ведмідь в хаті, крім фортепіано

Неодмінно потрапили в неприємності з сусідами

Ведмідь в хаті, крім фортепіано

Від входу в Зоологічний сад

Чи можу я профінансувати будинок хижака

І з усіма нашими квитками

Якби я міг нашу квартиру шпалерами

Я розраховую на чашки, скільки разів ми там були

І незабаром він упізнав нас

Може, на твою сукню, на моє волосся

Може, на горщику з медом у моїй руці

Може, на твою сукню, на моє волосся

Може, на горщику з медом у моїй руці

Він, напевно, з’їв багато чашки

А твій портфель липне й сьогодні

І не забувши його через це

До сьогодні ми його не відвідували

Між нами щось виникло

І раптом ми більше не змогли знайти час

Або ми їх не брали

Тепер я просто сподіваюся, що він нас пробачить

Або ми їх не брали

Тепер я просто сподіваюся, що він нас пробачить

Як довго він марно чекав

До його меду і нашого візиту

З ним закінчується частина нашого життя

І розділ у нашій книзі

Щоб так розлютити старого

Щоб показати, що вірності не існує

Я думаю, що мені повинно бути трохи соромно

І я заслуговую на те, щоб мене більше не любили

Я думаю, що мені повинно бути трохи соромно

І я заслуговую на те, щоб мене більше не любили

Зараз пізно проливати сльози

Ведмідь давно перебуває в ведмежому раю

Де течуть молоко і, перш за все, мед

Викуплений з ґрат і його темниці

Але коли дзвонять за мертвих ведмедів

Тоді з усіх веж навколо

Дзвоніть у всі дзвони протягом години

Старий ведмідь мертвий, а клітка порожня

Дзвоніть у всі дзвони протягом години

Старий ведмідь мертвий, а клітка порожня