Christine - Reinhard Mey

Christine, ma belle, ma douce, ma jolie!

Je chante pour elle et pour elle je ris!

Elle est tendre et sauvage, elle est comme un torrent

Qui me berce et m’enztaîne, elle est comme le vent

Ell est comme le vent qui joue dans mes cheveux

Capricieuse et changeante, elle est comme le feu

Qui brûle ma mémoire, je ne sais qui je suis

Christine, ma belle, ma douce, ma jolie!

Si je ne sais pas qui dirige l’univers

Si je ne sais pas pourquoi tourne la terre

Je sais bien cependant, que serré dans ses bras

Je frémis comme frémissent les cordes sous mes doigts!

J’ai perdu la mémoire, l’orgueuil, l’assurance

J’ai perdu le sommeil, la tête et la patience!

Mais ce que j’ai perdu ne pèse pas bien lourd:

J‘ai perdu avec joie, pour gagner son amour!

Je me ferais noble pour lui faire plaisir

Je deviendrais sage, gendarme ou fakir

Ou pompier ou ministre et si elle veut bien

Je reste qui je suis et ne deviendrai rien

Je changerais pour elle mes anciennes opinions

Et je ferais des siennes mes nouvelles convictions!

Je lui cèderais tout, mais lui refuserais

Si elle me demandait de cesser de l’aimer

Christine, ma belle, ma douce, ma jolie!

Je chante pour elle et pour elle je vis!

Elle est tendre et sauvage, elle est comme un torrent

Qui me berce au rivage, qui m’entraine en riant

Elle est douce, elle est tendre, et moi, je l’aimerai

Cent mille ans et trois jours, jusqu'à la Saint-Jamais!

Et tant pis si demain je meurs au point du jour:

J’aurai vécu dans ses bras plus de mille ans d’amour!

Христина, моя красуня, моя мила, моя красуня!

Я для неї співаю і для неї сміюся!

Вона ніжна і дика, вона як потік

Котрий мене і несе, вона, як вітер

Вона, як вітер, що грає в моєму волоссі

Примхлива і мінлива, вона як вогонь

Це спалює мені пам'ять, я не знаю, хто я

Христина, моя красуня, моя мила, моя красуня!

Якщо я не знаю, хто править всесвітом

Якщо я не знаю, чому крутиться земля

Хоча я добре знаю, що в його обіймах

Я тремчу, як тремтять струни під моїми пальцями!

Я втратив пам’ять, гордість, страхування

Я втратив сон, розум і терпіння!

Але те, що я втратив, мало важило:

Я програв від радості, щоб завоювати його любов!

Я б зробив себе благородним, щоб догодити йому

Став би мудрим, поліцаєм чи факіром

Або пожежник чи міністр і якщо вона хоче

Я залишаюся тим, ким є, і не стану нічим

Я б змінив свої старі думки заради неї

І я б зробив його своїми новими переконаннями!

Я б віддав йому все, але відмовив би йому

Якби вона попросила мене перестати її любити

Христина, моя красуня, моя мила, моя красуня!

Для неї співаю і для неї живу!

Вона ніжна і дика, вона як потік

Хто гойдає мене на березі, хто тягне мене сміючись

Вона мила, вона ніжна, і я буду її любити

Сто тисяч років і три дні до Сен-Невер!

І шкода, якщо завтра я помру на світанку:

Я проживу в його обіймах більше тисячі років кохання!