An Meine Alte Jacke - Reinhard Mey

Jeder hat nun mal seine Macke

Und meine erkenn' ich daran

Dass ich mich von der alten Jacke

Nun eben mal nicht trennen kann

Sie ist schon schäbig, keine Frage —

Sie war nie ein kostbares Stück

Doch mir bringt sie, wenn ich sie trage

So manche Erinn’rung zurück

Vor Jahren hab' ich diese Beute

Im Ausverkauf niedergestreckt

Und von diesem Tag an bis heute

Hab' ich immer gerne dringesteckt

Und von diesem Tag an bis heute

Hab' ich immer gerne dringesteckt

Was haben wir zwei nicht zusammen

In dieser Zeit alles erlebt!

Und um alle Kratzer und Schrammen

Ist eine Geschichte gewebt

Sie war dabei als meine Schöne

Zum ersten Mal vor mir stand

Ich weiß, es verschlug mir die Töne —

Und dazu gehört allerhand!

Und später, als ich Etikette

Und die Welt rings um uns zwei vergaß

Da wurde sie für uns zum Bette

Inmitten von Blumen und Gras

Da wurde sie für uns zum Bette

Inmitten von Blumen und Gras

Ich trug sie in guten Stunden

Und wenn ich das Spiel verlor

Sie hat sich für mich zerschunden

Und wärmte mich, wenn ich fror

Ich stand mit ihr im kalten Regen

Und zwischen Smokings ganz allein

In ihr schlug mir Beifall entgegen —

In ihr schlief ich todmüde ein

Ich hab', und das ist nicht geschwindelt

Wenn immer Not am Manne war

Auf ihr auch zwei Söhne gewindelt —

Das macht ihren Wert unschätzbar!

Auf ihr auch zwei Söhne gewindelt —

Das macht ihren Wert unschätzbar!

Und werden Altkleider gesammelt

Dann seh' ich sie abschätzend an —

Die Jacke ist längst so vergammelt

Dass man sie nicht verschenken kann

Ich hab' im Schrank eine fast neue

Die geb' ich dafür gerne her —

Dank dieser List, du alte treue

Rette ich dich einmal mehr!

Es hat jeder seine Macke

Und meine erkenn' ich daran

Dass ich mich von der alten Jacke

Nun eben mal nicht trennen kann

Dass ich mich von der alten Jacke

Nun eben mal nicht trennen kann

У кожного свої примхи

І свого я впізнаю по ньому

Що я відрізняюся від старої куртки

Зараз просто не можу відокремитися

Вона пошарпана, без сумніву...

Вона ніколи не була дорогоцінним предметом

Але це приносить мені, коли я його ношу

Так багато спогадів назад

Багато років тому я отримав цю награбоване

Знищено при продажу

І з того дня до сьогодні

Мені завжди подобалося це вкладати

І з того дня до сьогодні

Мені завжди подобалося це вкладати

Чого тільки не маємо разом

За цей час пережила все!

А навколо всі подряпини і подряпини

Це історія виткана

Вона була там як моя красуня

Стоячи переді мною вперше

Я знаю, мене вразили ноти -

І це включає багато!

А пізніше, коли я етикету

І світ навколо нас двоє забули

Тоді вона стала для нас ліжком

Серед квітів і трави

Тоді вона стала для нас ліжком

Серед квітів і трави

Я одягав їх у гарні години

І якщо я програв гру

Вона побила себе за мене

І зігрівала мене, коли мені було холодно

Я стояв з нею під холодним дощем

І між смокінгами зовсім один

Її оплесками привітали мене —

У ньому я заснув мертво втомленим

У мене є, і це не обман

Завжди, коли була потреба

На ній і два сини пелюшки —

Це робить їх цінність неоціненною!

На ній і два сини пелюшки —

Це робить їх цінність неоціненною!

І старий одяг збирають

Тоді я оцінююче дивлюся на неї...

Куртка давно така прогнила

Що ти не можеш їх віддати

У мене в шафі майже новий

Я з радістю віддам їх за це —

Завдяки цій хитрості, ви, старі вірні

Я врятую тебе ще раз!

У кожного своя примха

І свого я впізнаю по ньому

Що я відрізняюся від старої куртки

Зараз просто не можу відокремитися

Що я відрізняюся від старої куртки

Зараз просто не можу відокремитися