Abgesang - Reinhard Mey

Grauer Regen fiel zur Nacht

Als sie dich nach Hause trugen

Dass du nicht mehr aufgewacht

Bringt die Welt nicht aus den Fugen

Macht nichts, dass kein Blumenhaufen

Auf dich ausgeschüttet ist

Du könntest dafür doch nichts kaufen

Wenn du erst da unten bist!

Keine Seele weint um dich

Keine Witwe hinterlassen

Auch die Zechkumpane nicht

Die ihr Glas jetzt fester fassen!

Und darauf, dass die Tränen fließen

Wartest du bestimmt umsonst

Könntest dafür doch nichts kaufen

Wenn du erst da unten wohnst!

Du hast keine Zeit gehabt

Dein Testament zu verfassen

Hast ja niemals was gehabt —

Hast auch nichts zu hinterlassen!

Drum hält kein Nachlassverwalter

Gleich nach deinem Tod Gericht

Und sucht bei dir, guter Alter

Was wert ist und was nicht!

Schließlich, beim Jüngsten Gericht

Gibt es auch das Recht der Armen

Und das ist so übel nicht

Weißt ja: Selig sind die Armen!

Hätt'st du Geld auch ganze Haufen

Ruhm und Anseh’n, Gold und Glanz —

Du könntest doch kein' Anwalt kaufen

Zum Prozess bei der Instanz!

Aus sechs Brettern rohem Holz

Wird man dir ein Häuschen bauen —

Wär ich Gott, ich wär nicht stolz

Selbst den Tod dir zu versauen!

Aber lass' man, ohn' Gepränge

Ohne handgestrickte Pracht

Ist’s darin nicht so enge

Auf der Reise in die Nacht!

Einem Pferd, schon altersschwach

Vor dem morschen Leiterkarren

Folgt ein Totengräber nach

Dich im Sande zu verscharren

Der Pfarrer konnte heut' nicht kommen —

Er hat ja so wenig Zeit

Bringt der Teufel halt den Frommen

An den Zug der Ewigkeit!

Im Grund macht dein Tod mich froh

Denn noch schlimmer als auf Erden

Kann’s beim besten Willen nicht

In der Hölle für dich werden!

Und jetzt, wo sie dich begraben

Tönt vom Kirchturm her Gebimmel —

Alter Freund, mit Hölle ist’s nichts

Jede Wette, du kommst in’n Himmel!

Вночі пішов сірий дощ

Як несли тебе додому

Щоб ти більше не прокидався

Не викидайте світ зі стулок

І байдуже, що немає букета квітів

вилилося на вас

За це нічого не купиш

Як тільки ви там!

За тобою жодна душа не плаче

Не залишай вдови

Друзі по чарці також

Хто тепер міцніше стисне свою чарку!

І щоб сльози текли

Ви, мабуть, нічого не чекаєте

За це не можна було нічого купити

Раз ти живеш там!

Ви не встигли

написати свій заповіт

Ти ніколи нічого не мала —

Також нічого не залишайте!

Барабан не має адміністратора майна

Суд відразу після вашої смерті

І дивиться на тебе, добрий старий

Що варто, а що ні!

Нарешті, на Страшному суді

Є також права бідних?

І це не так вже й погано

Ти знаєш: Блаженні бідні!

Якби гроші були, то й купи

Слава і престиж, золото і блиск -

Ти не міг купити адвоката

До процесу по інстанції!

Виготовлений із шести дощок необробленого дерева

Тобі будинок збудують?

Якби я був Богом, я б не пишався

Навіть зіпсувати свою смерть!

Але залишити, без помпезності

Без ручної в'язки пишноти

Чи не так тісно там?

У мандрівку в ніч!

Кінь, уже дряхлий

Перед гнилою драбиною возом

Слідом йде могильник

щоб закопати тебе в пісок

Пастор не зміг прийти сьогодні...

У нього так мало часу

Диявол просто приводить благочестивих

До поїзда вічності!

По суті, твоя смерть робить мене щасливим

Бо ще гірше, ніж на землі

За найкращої волі в світі це не зможе

В пекло тобі!

І тепер, коли вони ховають вас

Дзвінкі звуки з церковної вежі —

Старий друже, пекло - це ніщо

Будь ставка, ви потрапите в рай!