Abends An Deinem Bett - Reinhard Mey

Und wieder steh' ich schweigend hier

An deinem Bett und streiche dir

Noch einmal leis' über das Haar —

In tiefem Schlaf liegst du vor mir

So friedlich wie ein kleines Tier

Das einen Tag lang emsig war!

Und deine Hilflosigkeit rührt

Mich, dass es mir die Kehle schnürt

Und wieder kommt’s mir in den Sinn

Dass ich nun Sorge trag' für dich

Ich alter Bruder Liederlich —

Wie wichtig ich auf einmal bin!

Abends, an deinem Bett, zerrinnt

Das Wichtige zur Nichtigkeit —

Ratlos und voller Dankbarkeit

Steh' ich vor dir, und ich empfind'

So etwas wie Demut, mein Kind!

Ich gehör' mir nicht mehr allein —

Nein, ganz frei werd' ich nie mehr sein

Ganz sorglos und ganz unbeschwert!

Jede Entscheidung, jeden Schritt

Jeden Gedanken lenkst du mit

Solange, wie ich denken werd'!

Aber meine Sorglosigkeit

Bin ich zu tauschen gern bereit

Und meine Ruhe geb' ich her

Für das Knäuel, das sich an mich hängt

Den Freudenschrei der mich empfängt

Wenn ich am Abend wiederkehr'!

Abends, an deinem Bett, zerrinnt

Das Wichtige zur Nichtigkeit —

Ratlos und voller Dankbarkeit

Steh' ich vor dir, und ich empfind'

So etwas wie Demut, mein Kind!

Nun gute Nacht, dein Tag war lang —

Wenn es mir nicht so ganz gelang

Für dich zu sein, wie ich gern wär'

Dann hab' Geduld mit mir, weißt du

Ich lerne noch soviel dazu —

Morgen weiß ich vielleicht schon mehr!

Und wenn ich ungeduldig war

Schroff und ungerecht sogar

Dann musst du mir bitte verzeih’n!

Ich sollt' es wissen, eigentlich

Der größ're von uns zwei’n bin ich —

Könnt' ich doch auch der Weis’re sein!

Abends, an deinem Bett, zerrinnt

Das Wichtige zur Nichtigkeit —

Ratlos und voller Dankbarkeit

Steh' ich vor dir, und ich empfind'

So etwas wie Demut, mein Kind!

Abends, an deinem Bett, zerrinnt

Das Wichtige zur Nichtigkeit —

Ratlos und voller Dankbarkeit

Steh' ich vor dir, und ich empfind'

So etwas wie Demut, mein Kind!

І знову мовчки стою тут

У своє ліжко і погладь себе

Ще раз ніжно по волоссю —

Ти лежиш переді мною в глибокому сні

Спокійний, як маленька тварина

Це був зайнятий день!

І зворушує твоя безпорадність

Мені від цього стискається горло

І знову спадає мені на думку

Що я тепер піклуюся про вас

Я старий брат неохайний,

Який я раптом став важливим!

Вечір біля твого ліжка тане

Важлива річ щодо недійсності —

Безпорадний і сповнений вдячності

Я стою перед тобою і відчуваю

Щось схоже на смирення, моя дитино!

Я більше не належу собі одній —

Ні, я більше ніколи не буду повністю вільним

Зовсім безтурботно і зовсім безтурботно!

Кожне рішення, кожен крок

Ти керуєш кожною думкою

Поки буду думати!

Але моя необережність

Я готовий обмінятися

І відпочиваю

За вузол, що зв'язується зі мною

Крик радості, що вітає мене

Коли вернуся ввечері!

Вечір біля твого ліжка тане

Важлива річ щодо недійсності —

Безпорадний і сповнений вдячності

Я стою перед тобою і відчуваю

Щось схоже на смирення, моя дитино!

Ну добраніч, твій день був довгий -

Якби мені це не зовсім вдалося

Бути для тебе таким, яким я хотів би бути

Тоді терпи мене, знаєш

Я ще так багато вчуся...

Завтра я можу знати більше!

І коли мені не терпілося

Навіть суворо і несправедливо

Тоді вибачте мене, будь ласка!

Насправді я повинен знати

Я найвищий з нас двох -

Якби тільки я міг бути мудрим!

Вечір біля твого ліжка тане

Важлива річ щодо недійсності —

Безпорадний і сповнений вдячності

Я стою перед тобою і відчуваю

Щось схоже на смирення, моя дитино!

Вечір біля твого ліжка тане

Важлива річ щодо недійсності —

Безпорадний і сповнений вдячності

Я стою перед тобою і відчуваю

Щось схоже на смирення, моя дитино!