51er Kapitän - Reinhard Mey

Ich seh‘ noch, wie mein Vater aussteigt aus dem 6 Uhr 20 Vorortszug

Mit der abgewetzten Aktenmappe und dem grauen Mantel, den er trug

Jeden Abend stand ich da am Bahnhof, ich war grade neun oder zehn

Und ich war stolz, den staub‘gen Siedlungsweg lang neben ihm zu gehn

Und dann musst‘ er mir jeden Abend die immer gleiche Geschichte erzähl‘n:

Wie einmal alles mit uns werden würde, und da durfte kein Wort fehl‘n

Und immer vor der Haustür musst‘ er sagen: «Eines Tages wirst du sehn

Da werden wir beide hier vorfahr‘n in einem schneeweißen 51er Kapitän!

Und die Sitze sind aus rotem Leder und der Himmel ist wie ein Dom

Und der Lack glänzt in der Sonne, und überall funkelt Chrom

Die Motorhaube nimmt kein Ende und die Kühlerfigur blitzt

Und du glaubst, du würdest schweben, wenn du hinterm Lenkrad sitzt!"

Ich hatte eine schwarze Trainingshose und mein Vater besaß ein Paar Schuh‘

Aber wenn er so erzählte, dann fehlte nicht mehr viel dazu

Und wenn ich meine Augen schloss, dann konnte ich uns wirklich sehn:

Meinen Vater und mich vor der Haustür in einem schneeweißen 51er Kapitän!

Nun, es kamen andre Zeiten, es ging voran und irgendwann

Kam mein Vater dann tatsächlich eines Abends mit einem Auto an:

Es war ein steinalter Olympia, bei dem immer der Gaszug riss

Bei dem nie die Heizung ausging, im Grunde war das ein Totalbeschiss

Meinen Vater aber war er gut genug, das war genau seine Art

An sich selber immer rumzuknausern, an uns hat er nie gespart

Mir jede Chance im Leben geben, mich einmal auf dem Treppchen zu sehn

Das war es: der totale Luxus war sein schneeweißer 51er Kapitän

Er hat nie mehr davon gesprochen, doch ich weiß, er hat davon geträumt

Vielleicht war das so ein Symbol für eine Chance, die man versäumt

Heut würd‘ ich ihm gern einen schenken, ich weiß sogar, wo einer steht:

Rotes Leder, Weißwandreifen, und sogar das Radio geht

Mein Vater ist vor ein paar Jahr‘n gestorben, es hat nicht hingehau‘n diesmal

Nicht einmal auf seiner letzten Fahrt, da war‘s ein schwarzer Admiral

Aber wenn es einen Himmel geben sollte, dann werd‘ ich ihn endlich sehn:

Denn dann holt mein Alter Herr mich ab in einem schneeweißen 51er Kapitän!

Я все ще бачу, як мій батько виходить з місцевого потяга о 6:20

З потертим портфелем і сірим пальто, яке він носив

Кожен вечір я стояв там на вокзалі, мені було дев'ять чи десять

І я з гордістю йшов поруч із ним курною осілою стежкою

А потім щовечора йому доводилося розповідати мені одну і ту ж історію:

Як би все було з нами колись, і жодного слова не могло бути пропущено

І завжди на порозі він мав сказати: «Одного разу побачиш

Ми обоє приїдемо сюди на білосніжному «Капітані» 51 року!

І сидіння червона шкіра, і небо, як собор

І фарба блищить на сонці, і скрізь виблискує хром

Капот ніколи не закінчується, а орнамент капота блимає

І ти думаєш, що пливеш, коли сидиш за кермом!»

У мене були чорні спортивні штани, а в мого тата була пара туфель.

Але коли він це так розповідав, мало чого бракувало

І коли я закрив очі, я дійсно бачив нас:

Ми з батьком на порозі в білосніжному капітані 51 року!

Ну, настали інші часи, справа пішла вперед і врешті-решт

І ось одного вечора мій батько дійсно приїхав на машині:

Це була кам'яна Олімпія, де завжди рвався газовий кабель

Там, де опалення ніколи не відключалося, це було в основному повне лайно

Але він був досить добрий для мого батька, це був саме його стиль

Завжди економив на собі, він ніколи не економив на нас

Дайте мені всі шанси в житті побачити себе на подіумі

Ось і все: повною розкішшю був його білосніжний капітан 51-го року випуску

Він більше ніколи про це не говорив, але я знаю, що він мріяв про це

Можливо, це був символ втраченої можливості

Сьогодні я хотів би подарувати йому один, я навіть знаю, де він:

Червона шкіра, білі шини та навіть радіо працює

Мій батько помер кілька років тому, цього разу не вийшло

Навіть під час його останнього плавання це був чорношкірий адмірал

Але якщо небо має бути, то я нарешті його побачу:

Бо тоді мене дідько підвезе на білосніжному «Капітані» 51 року!