50! Was, Jetzt Schon? - Reinhard Mey

50!

Was, jetzt schon?

Hab' ich nicht grade eben noch

Durch ein gemeines Taschenloch

Meinen Einkaufsgroschen verloren?

Hab' ich nicht eben noch ganz sacht

Wieder 'ne Fünf nach Haus' gebracht

In einem Heft voll Eselsohren?

Die große Liebe gestern war’s

Unter den Augen all der Stars

An den Wänden in meinem Zimmer!

Die Taschen leer und der Kopf voll

Mädchen und Songs und Rock 'n Roll

Und wir dachten, das ist für immer

50?

Ja, wohl schon —

Und ein Kopf kleiner als mein Sohn!

50!

Was, jetzt schon?

Splittert jetzt hier und da der Lack

Bin ich jetzt auch so’n alter Sack

Zu dem ich und meine Gefährten

Jeden, der über zwanzig war

Gnadenlos stempelten und gar

Zum Zausel und scheintot erklärten?

Rieselt in meinem Hirn der Kalk

Hat aus dem Nacken sich der Schalk

Verkrümelt?

Frag' ich mich beklommen

Hat meine Jugend über Nacht

Sich leise aus dem Staub gemacht

Und ich hab’s gar nicht mitbekommen?

50?

Ja, wohl schon —

Die reifere Generation!

50?

Was, Jetzt schon?

Nun, auch ein großer Optimist

Weiß, daß dies nicht die Halbzeit ist

So schnell ging das!

Denk' ich verwundert

Und manchmal schmunzel ich in mich rein:

Wie kann man noch so’n Kindskopf sein

Wie ich mit dem halben Jahrhundert!

Doch ob man alt ist oder nicht

Steht nicht auf Hintern und Gesicht

Und deren Falten mit den Jahren

Mancher ist schon als Kind senil

Und junge Greise kenn' ich viel

Die längst schon mit Hut Auto fahren!

50?

Ja, wohl schon —

Und immer noch Opposition!

Da ist so was wie Dankbarkeit

Mit einem Lächeln seh' ich weit

Im Zeitraffer über mein Leben:

Das ist o. k.

so, ja, ich denk'

Die gute Fee hat ein Geschenk

An meiner Wiege abgegeben

50?

Ja, wohl schon —

Na, herzliche Gratulation

50!

Що вже?

Я ще не зробив

Через кишеньковий отвір

Загубив сумку для покупок?

Хіба я просто не був дуже обережним?

Ще п’ятьох привіз додому

У книжці, повній собачих вух?

Це було велике кохання вчора

Під очима всіх зірок

На стінах у моїй кімнаті!

Кишені порожні, а голови повні

Дівчата і пісні і рок-н-рол

І ми думали, що це назавжди

50?

Так, напевно вже —

І на голову нижчий за мого сина!

50!

Що вже?

Тепер фарба тут і там відколюється

Я тепер такий старий мішок?

Також я та мої супутники

Будь-хто старше двадцяти

Немилосердно штампований і рівний

Оголосили запаморочення і, мабуть, мертвим?

Вапно стікає в моєму мозку

Негідник виліз із шиї

розсипався?

— неспокійно запитую я себе

Має мою молодість за одну ніч

Тихо виліз із пилу

А я навіть не помітив?

50?

Так, напевно вже —

Зріле покоління!

50?

Що тепер?

Ну і великий оптиміст

Знай, що це не перерва

Це було так швидко!

Думаю, здивований

І іноді я посміхаюся собі:

Як можна ще бути такою дитячою головою

Як я з півстоліття!

Але старий ти чи ні

Не стійте на попу та обличчя

І їхні зморшки з роками

Деякі вже малі в дитинстві

І я знаю багато молодих людей похилого віку

Хто давно їздить з капелюхом!

50?

Так, напевно вже —

І все одно опозиція!

Є таке поняття, як подяка

З усмішкою бачу далеко

Проміжок часу про моє життя:

Це добре.

так, я думаю

У хрещеної феї подарунок

Доставлено до моєї колиски

50?

Так, напевно вже —

Ну, вітаю