Маугли - Ольга Дзусова, СС-20

О, если ты находишь равновесие, когда вокруг безумие царит,

И если ты не поддаешься спеси, когда тебя кто-либо обвинит,

И если сможешь ждать, не уставая;

обманутый — не станешь лгать в ответ,

И ненависть добром перекрывая, своих заслуг ты не увидишь след…

И если ты к мечтам своим бесстрастен, а мысли твои чутки и просты,

И если встретить горе или счастье, как равных по цене сумеешь ты,

И если примешь правду в унижении, заведомо ступая в западню,

И на обломках прежних достижений работу все же выполнишь свою…

И если сможешь все, что ты имеешь, собрать и выложить на кон судьбы,

Все потерять без вздоха сожалений и заново собрать способен ты.

И если сможешь сердце, нервы, жилы заставить двигаться вперед, тебе служить,

Когда в запасе не осталось силы, лишь воля, что велит тебе: «Держись!»

И если сможешь говорить с толпою и с королем, достоинство храня.

Тебя обидеть выходкой любою не смогут ни враги и ни друзья.

И если наполнять минуту будешь секундами, считая жизни бег, —

Всю землю во владение получишь.

Тогда, мой Маугли, поверь, ты — человек.

Над рекою ходят кони, за рекою

Небо грозовым закатом перемоет

Всё, что с нами происходит…

О, якщо ти знаходиш рівновагу, коли навколо безумство панує,

І якщо ти не піддається пиху, коли тебе хтось звинуватить,

І якщо зможеш чекати, не втомлюючись;

обдурений — не станеш брехати у відповідь,

І ненависть добром перекриваючи, своїх заслуг ти не побачиш слід...

І якщо ти до мрій своїм безпристрасний, а думки твої чуйні і прості,

І якщо зустріти горе чи щастя, як рівних за ціною зумієш ти,

І якщо приймеш правду в приниженні, свідомо ступаючи в західню,

І на обломках колишніх досягнень роботу все ж виконаєш свою…

І якщо зможеш усе, що ти маєш, зібрати і викласти на кін долі,

Все втратити без подиху жалю і знову зібрати здатний ти.

І якщо зможеш серце, нерви, жили змусити рухатися вперед, тобі служити,

Коли в запасі не залишилося сили, лише воля, що велить тобі: «Тримайся!»

І якщо зможеш говорити з натовпом і з королем, гідність зберігаючи.

Тебе образити витівкою будь-якою не зможуть ні вороги і ні друзі.

І якщо наповнювати хвилину будеш секундами, рахуючи життя біг, —

Всю землю у володіння отримаєш.

Тоді, мій Мауглі, повір, ти — людина.

Над річкою ходять коні, за річкою

Небо грозовим заходом сонця перемиє

Все, що з нами відбувається…