Цыганское танго - Ольга Дзусова

Из болот Сингапура к нам явились цыгане,

Напугав глупых баб, стариков и детей.

Они шелком шуршали и громко сыпали бранью,

Не найдя в нашем городе черных коней.

Ведь коня увести —

значит спеть гимн свободе,

Песню дикой свободы и дикой любви.

Ведь коня увести —

значит снова войти в кристально чистую воду

из источника безумной судьбы…

Самый старый цыган выпил странный напиток,

Воспарил на секунду над грешной землей,

А потом сплел коня из простых черных ниток

И взмахнул над костром

трижды

смуглой рукой…

Конь ударил копытом, и зажглись в небе звезды.

Рассмеялись цыгане и тронулись в путь,

Я ушла вместе с ними

в край, где светится воздух.

Ни мольбами, ни силой меня не вернуть.

З болот Сінгапуру до нас з'явилися цигани,

Налякавши дурних баб, старих та дітей.

Вони шовком шаруділи і голосно сипали лайкою,

Не знайшовши в нашому місті чорних коней.

Адже коня відвести—

значить заспівати гімн свободі,

Пісню дикої свободи та дикого кохання.

Адже коня відвести—

значить знову увійти в кристально чисту воду

із джерела шаленої долі…

Найстаріший циган випив дивний напій,

Здійнявся на секунду над грішною землею,

А потім сплів коня з простих чорних ниток

І змахнув над багаттям

тричі

смаглявою рукою.

Кінь вдарив копитом, і загорілися в небі зірки.

Розсміялися цигани і рушили в шлях,

Я пішла разом з ними

на край, де світиться повітря.

Ні мольбами, ні силою мене не повернути.