Потерянные в мире - Ольга Дзусова

Ветер усталый не коснется меня,

Зачарованный воздух мне не даст облегченья.

Камень на камне, день без признаков дня

В этом мире пустынном, где ни света ни тени -Я.

Для затерянных в море зажигают огонь

Для потерянных в мире одиночества звон.

Птица ждет неба на плече моем

Страх удара о камни перебил ей крылья.

Мы так похожи с ней, молясь об одном

Мы небесные дети: Эта странная птица и Я

Тот, кто спасен, знает лучше меня,

Вкус полета и путь из потерянных в мире,

Где камень на камне, где день без признаков дня,

Где сгорая от зноя жажду сердца забыли.

Для затерянных в море зажигают огонь

Для потерянных в мире одиночества звон.

Для потерянных в мире…

Вітер втомлений не торкнеться мене,

Зачароване повітря мені не дасть полегшення.

Камінь на камені, день без ознак дня

У цьому світі пустельному, де ні світла ні тіні -Я.

Для загублених у море запалюють вогонь

Для втрачених у світі самотності дзвін.

Птах чекає на небо на плечі моєму

Страх удару про камені перебив їй крила.

Ми так схожі з нею, молячись про одного

Ми небесні діти: Цей дивний птах і Я

Той, хто врятований, знає краще за мене,

Смак польоту і шлях з втрачених у світі,

Де камінь на камені, де день без ознак дня,

Де згоряючи від спеки спрагу серця забули.

Для загублених у море запалюють вогонь

Для втрачених у світі самотності дзвін.

Для втрачених у світі…