Звонарик - СС-20

Звонарь, звонарь, звонарик — васильковые глаза.

Достань с небес фонарик, прогуляйся в небесах.

Ох, земная я и грешная, до небес мне далеко.

До чего ж люблю, сердечный мой, я жить красиво и легко.

Звонарь, звонарь, звонарик — золотые волоса.

Нам старушка зелье сварит, и начнутся чудеса.

Зелье выпьем — станем вольными,

А все завистники заснут.

И в лесу за колоколенкой папоротники зацветут.

Звонарь, звонарь, звонарик, ты боишься согрешить.

Черный цвет тебя состарит,

Ох, черный цвет тебя состарит,

Ох, доберется до души…

Звонарь, звонарь, звонарик — васильковые глаза.

Достань с небес фонарик — мне самой туда нельзя.

Дзвонар, дзвонар, дзвонарик — волошкові очі.

Дістань з небес ліхтарик, прогуляйся в небесах.

Ох, земна я і грішна, до небес мені далеко.

До чого ж люблю, сердечний мій, я жити красиво і легко.

Дзвонар, дзвонар, дзвонарик — золоте волосся.

Нам старенька зілля зварить, і почнуться чудеса.

Зілля вип'ємо - станемо вільними,

А всі заздрісники заснуть.

І в лісі за дзвоном папороті зацвітуть.

Дзвонар, дзвонар, дзвонарик, ти боїшся згрішити.

Чорний колір тебе зістарить,

Ох, чорний колір тебе зістарить,

Ох, дістанеться до душі…

Дзвонар, дзвонар, дзвонарик — волошкові очі.

Дістань з небес ліхтарик — мені самій туди не можна.