Песенка короткая как жизнь сама - Олег Погудин

Песенка короткая, как жизнь сама,

где-то случайно услышанная,

у нее пронзительные слова,

а мелодия почти что возвышенная.

Она возникает с рассветом вдруг,

медлить и врать не обученная.

Она как надежда из первых рук,

в дар от природы полученная.

От двери к дверям, из окна в окно

вслед за тобой она тянется.

Все пройдет, чему суждено,

только она останется.

Песенка короткая, как жизнь сама,

где-то в дороге услышанная,

у нее пронзительные слова,

а мелодия почти что возвышенная.

Пісенька коротка, як життя сама,

десь випадково почута,

у неї пронизливі слова,

а мелодія майже піднесена.

Вона виникає з світанком раптом,

зволікати і брехати не навчена.

Вона як надія з перших рук,

в дар від природи отримана.

Від дверей до дверей, з вікна у вікно

слідом за тобою вона тягнеться.

Все минеться, чому судилося,

тільки вона залишиться.

Пісенька коротка, як життя сама,

десь у дорозі почута,

у неї пронизливі слова,

а мелодія майже піднесена.