Динь-динь-динь - Олег Погудин

В лунном сиянье снег серебрится,

Вдоль по дороге троечка мчится.

Динь-динь-динь, динь-динь-динь —

Колокольчик звенит,

Этот звук, этот звон

Много мне говорит.

В лунном сиянье ранней весною

Вспомнятся встречи, друг мой, с тобою.

Колокольчиком твой голос юный звенел

Динь-динь-динь, динь-динь-динь —

О любви сладко пел.

Помнятся гости шумной толпою,

Личико милой с белой фатою.

Динь-динь-динь, динь-динь-динь —

Звон бокалов шумит,

С молодою женой

Мой соперник стоит.

В лунном сиянье снег серебрится,

Вдоль по дороге, вдоль по дороге

Вдоль по дороге, троечка мчится.

Динь-динь-динь, динь-динь-динь —

Колокольчик звенит,

Этот звук, этот звон

Много мне говорит говорит.

У місячному сяйві сніг сріблиться,

Уздовж дорогою трієчка мчить.

Дінь-дінь-дінь, Дінь-дінь-дінь

Дзвіночок дзвенить,

Цей звук, цей дзвін

Багато мені каже.

У місячному сяйві ранньою весною

Згадаються зустрічі, друже мій, з тобою.

Дзвоником твій голос юний брязкіт

Дінь-дінь-дінь, Дінь-дінь-дінь

Про кохання солодко співав.

Пам'ятаються гості галасливим натовпом,

Обличчя милий з білою фатою.

Дінь-дінь-дінь, Дінь-дінь-дінь

Дзвін келихів шумить,

З молодою дружиною

Мій суперник стоїть.

У місячному сяйві сніг сріблиться,

Вздовж дорогою, вздовж дорогою

Вздовж дорогою, трієчка мчить.

Дінь-дінь-дінь, Дінь-дінь-дінь

Дзвіночок дзвенить,

Цей звук, цей дзвін

Багато мені каже каже.