Запах снега - Олег Митяев

Запах снега

Как давно мы с этим озером не виделись!

Просто не было дороги у меня,

А сегодня — даже сумерки обиделись,

И по краю ни единого огня.

Навалилась тишина и мгла кромешная,

Я как будто бы от поезда отстал.

Но, глаза закрыв, почувствую, конечно, я,

Что вернулся, наконец, в свои места.

Припев:

Несут после долгого бега

Озёрные ветры из тьмы

Мне запах уставшего снега

Второй половины зимы.

Как давно мы с этим городом не виделись

В одуванчиках февральских фонарей!

И откуда выходные эти выдались,

Как каникулы из наших детских дней?

Обойти своих знакомых было некогда,

А сегодня это кажется легко.

Ведь теперь и навестить почти что некого —

Многих нет, а кто уехал далеко.

Припев:

И только по-прежнему в небо

Струятся цветные дымы

И запах уставшего снега

Второй половины зимы.

А с тобой и доведётся если встретиться,

То друг друга нам, наверно, не узнать.

Только память кинопленкою завертится

И устанет имена перебирать.

Просто были мы случайными прохожими,

Увидавшими друг друга только раз,

Мы не знаем, как всё время это прожили

И как дальше в жизни сложится у нас.

Припев:

Но помнится мне, где бы не был,

Какими тогда были мы,

И запах уставшего снега

Второй половины зимы.

Алтай.

Белокуриха.

Август 2004

Запах снігу

Як давно ми з цим озером не бачилися!

Просто не було дороги у мене,

А сьогодні — навіть сутінки образилися,

І по краю жодного вогню.

Навалилася тиша і мгла непроглядна,

Я ніби від поїзда відстав.

Але, очі заплющивши, відчую, звичайно, я,

Що повернувся, нарешті, у свої місця.

Приспів:

Несуть після довгого бігу

Озерні вітри з темряви

Мені запах втомленого снігу

Друга половина зими.

Як давно ми з цим містом не бачилися

У кульбабах лютневих ліхтарів!

І звідки ці вихідні видалися,

Як канікули з наших дитячих днів?

Обійти своїх знайомих було ніколи,

А сьогодні це здається легко.

Адже тепер і провідати майже нікого —

Багатьох немає, а хто поїхав далеко.

Приспів:

І тільки, як і раніше, в небо

Струмляться кольорові дими

І запах втомленого снігу

Друга половина зими.

А з тобою і доведеться якщо зустрітися,

То один одного нам, мабуть, не дізнатися.

Тільки пам'ять кіноплівкою закрутиться

І втомиться імена перебирати.

Просто були ми випадковими перехожими,

Побачили один одного лише раз,

Ми не знаємо, як весь час це прожили

І як далі в життя складеться у нас.

Приспів:

Але пам'ятається мені, де би не був,

Якими тоді були ми,

І запах втомленого снігу

Друга половина зими.

Вінниця.

Білокуриха.

Серпень 2004