Вечная история - Олег Митяев, Константин Тарасов

Она была актрисой, а он простой полярник,

И каждому понятно: из этой маеты

Обычно не выходит ни тортик и ни пряник.

Дай бог, чтоб все утихло и не стряслось беды.

Тем более, что оба давно уж не свободны —

И он всегда в разъездах, она всегда с другим.

А наставленья мамы здесь вовсе не пригодны —

Закон стихийных бедствий пока не объясним.

Причем большие чувства не в радость, если дети,

Гуляния с собакой, и все труднее врать.

Зачем они приходят?

Никто вам не ответит,

Но все уже случилось, и что теперь гадать?

Итак, он спал на льдинах, она в Москве играла,

С подружкой выпивала, которая поет.

Но все это лишь краем, а в целом — ожидала,

И не было другого занятья у нее.

А он все ждал, что Север, разлука и морозы

Забелят ненормальных желаний карнавал.

Нет, прямо с самолета он покупал ей розы

И мчался на спектакль, хотя бы на финал.

А чем все завершилось мы, видно, не узнаем

Ни из моих фантазий, ни от каких старух.

Но Эрих Фромм заметил: Nur haben oder sein,

И видно так и вышло у них — одно из двух.

И на Цветном бульваре, бессовестно целуясь,

Они встречаться стали все реже, а потом

Лишь изредка звонили, по-прежнему волнуясь,

Чтоб кто-то не услышал о ней или о нем.

А дальше все по кругу: развод в суде районном

И неотложка маме, и поиски жилья.

Потом опять, на время, покой в быту законном,

Гуляния с собакой и крепкая семья.

Потом — гастроли в Ялте, купание ночами

И встречи с гитаристом одним из Трускавца,

Подружкина квартира, история с ключами,

Полярника догадки… И это без конца.

Вона була акторкою, а він простий полярник,

І кожному зрозуміло: з цієї маєти

Зазвичай не виходить ні тортик і ні пряник.

Дай боже, щоб усе вщухло і не трапилося лиха.

Тим більше, що обидва давно вже не вільні.

І він завжди в роз'їздах, вона завжди з іншим.

А настанови мами тут зовсім не придатні —

Закон стихійного лиха поки не пояснимо.

Причому великі почуття не в радість, якщо діти,

Гуляння з собакою, і все важче брехати.

Для чого вони приходять?

Ніхто вам не відповість,

Але все вже сталося, і що тепер гадати?

Отже, він спав на крижинах, вона в Москві грала,

З подружкою випивала, яка співає.

Але все це лише краєм, а в цілом — чекала,

І не було іншого заняття в ні.

А він все чекав, що Північ, розлука і морози

Забілять ненормальних бажань карнавал.

Ні, прямо з літака він купував їй троянди

І мчав на спектакль, хоча б на фінал.

А чим все завершилося ми, видно, не дізнаємося

Ні з моїх фантазій, ні від яких старих.

Але Еріх Фромм зауважив: Nur haben oder sein,

І видно так і вийшло у ніх — одне з двох.

І на Кольоровому бульварі, безсовісно цілуючись,

Вони зустрічатися стали все рідше, а потім

Лише зрідка дзвонили, як і раніше хвилюючись,

Щоб хтось не почув про неї або про нього.

А далі все по колу: розлучення в суді районному

І невідкладка мамі, і Пошук житла.

Потім знову, на час, спокій у побуті законному,

Гуляння з собакою та міцна сім'я.

Потім — гастролі в Ялті, купання ночами

І зустрічі з гітаристом одним із Трускавця,

Подружкина квартира, історія з ключами,

Полярника здогади… І це без кінця.