Синее море - Олег Митяев

Мы купались в синем море, отражающем небо,

И, как чайки в просторе, растворялись друг в друге.

И в трепещущей шторе ветер знаком нам не был

О крадущемся шторме, что сметет все в округе.

Он полжизни поломает, нам дышать будет нечем.

Но никто не узнает по рисунку в ладони,

Очень долго не узнает, что был это за вечер,

И август тихо растает, но ту встречу запомнит.

Не напьешься, смех смехом, никогда

С нехорошим человеком, и не беда.

А с хорошим не сопьешься, я с ним знаком.

Надо мною ты смеешься, дураком.

Нам в закате были видны золоченые кровли.

Ах, как мы были пьяны, от чего — непонятно,

От вина или от вины, от волнующей крови.

И приметы нам не страшны были все, а занятны.

Что кричал нам пароходик?

Может быть, что жизнь вечна,

И ничто не проходит, как эта ночь, без звука,

Что в себе нас потопит эта млечная речка,

И что любовь к нам нисходит, как смертельная мука.

Не напьешься, смех смехом, никогда

С нехорошим человеком, и не беда.

А с хорошим не сопьешься, я с ним знаком.

Надо мною ты смеешься, дураком.

Ми купалися в Синьому морі, що відображає небо,

І, як чайки в просторі, розчинялися один в іншому.

І в тремтячій шторі вітер знайомий нам не був

Про крадений шторм, що змете все в окрузі.

Він півжиття поламає, нам дихати буде нічим.

Але ніхто не дізнається по малюнку в долоні,

Дуже довго не дізнається, що був це за вечір,

І серпень тихо розтане, але ту зустріч запам'ятає.

Не нап'єшся, сміх сміхом, ніколи

З нехорошою людиною, і не біда.

А з гарним не соп'єшся, я з ним знайомий.

Наді мною ти смієшся, дурнем.

Нам у заході були видні золочені покрівлі.

Ах, як ми були п'яні, від чого незрозуміло,

Від вина або від вини, від хвилюючої крові.

І прикмети нам не страшні були всі, а цікаві.

Що кричав нам пароплав?

Можливо, що життя вічне,

І ніщо не проходить, як ця ніч, без звуку,

Що в собі нас потопить ця молочна річка,

І що любов до нас сходить, як смертельне борошно.

Не нап'єшся, сміх сміхом, ніколи

З нехорошою людиною, і не біда.

А з гарним не соп'єшся, я з ним знайомий.

Наді мною ти смієшся, дурнем.