Прохожий - Олег Митяев, Константин Тарасов

Повезло прохожему -- свободное такси,

Только вот спешить ему некуда.

Он остановился, закурил, да пропустил,

Да на небо посмотрел: «Снегу- то…»

Припев: Падает размеренно, не скорбя,

Отчего ж тебе так неможется?

У нее другая жизнь и у тебя,

У тебя, даст бог, тоже сложится.

Помнишь, ты у шурина брал велосипед,

Уезжал на озеро дальнее.

Там остались ваши отражения в воде,

Их еще хранит гладь зеркальная.

Припев: Осень началась тогда в августе,

Зелень желтой грустью наполнилась.

На всю жизнь из давней той радости

Хватит вам того, что запомнилось.

Вот и запускай на память тот видеоклип,

Да крути себе сколько надо лет,

И в пустой квартире пой, покуда не охрип,

Да в окно гляди, как снег падает.

Припев: Падает размеренно, не скорбя.

Отчего ж тебе так не можется?

У нее другая жизнь и у тебя,

У тебя, даст бог, тоже сложится.

Пощастило перехожому - вільне таксі,

Тільки от поспішати йому нема куди.

Він зупинився, закурив, так пропустив,

Так на небо подивився: «Снігу-то…»

Приспів: Падає розмірено, не смуткуючи,

Чому тобі так не можна?

У не інше життя і у тебе,

У тебе, дасть бог, теж складеться.

Пам'ятаєш, ти у шуріна брав велосипед,

Виїжджав на озеро далеко.

Там залишилися ваші відображення у воді,

Їх ще зберігає дзеркальна гладь.

Приспів: Осінь почалася тоді в серпні,

Зелень жовтим смутком наповнилася.

На все життя з давньої тієї радості

Досить вам того, що запам'яталося.

Ось і запускай на пам'ять той відеокліп,

Так, крути собі скільки треба років,

І в порожній квартирі співай, поки не хрип,

Так у вікно дивись, як сніг падає.

Приспів: Падає розмірено, не смуткуючи.

Чому тобі так не можеться?

У не інше життя і у тебе,

У тебе, дасть бог, теж складеться.