Песня о моей жизни - Олег Митяев, Константин Тарасов

Пейзажи, ландшафты, и виды в придачу,

поля и леса — благодать!

Прогретые солнцем курорты и дачи —

полжизни за это отдать.

Вы хоть саван мне наденьте,

хоть накиньте на петлю,

но природа стоит денег —

каждый листик по рублю.

Запах сена, дух озона,

на веранде летний день…

стоит денежного звона

деньги-деньги, деньги-деньги,

деньги-деньги-деньги.

На березе все сережки,

корабли в морской дали —

это «трешки», это «трешки»

и рубли, рубли, рубли.

Мы честно справляем наш долг, нашу службу,

но часто работа нам — казнь.

И нету прекраснее долга, чем дружба —

взаимная эта приязнь!

Вы хоть саван мне наденьте,

хоть накиньте мне петлю,

друг, он тоже стоит денег —

и уже не по рублю.

За столом ночные бденья,

блага мысли и земли,

потребленье, потребленье —

все рубли, рубли, рубли.

Возвышенье, продвиженье,

если что-то есть в кармане,

это дружбы продолженье —

мани, мани, мани, мани,

мани, мани, мани, мани.

Идеи и вещи на всем белом свете,

и грешная плоть, и святая душа,

подвластны монете, монете, монете,

ни шагу не ступишь нигде без гроша.

Вы хоть саван мне наденьте,

хоть накиньте мне петлю,

мы не можем жить без денег,

души отдали рублю.

И за фирменную тряпку,

и за джинсы и дубленку

продаем родного папку,

дедку с бабкой и сестренку.

Голос страшный, голос вещий,

назовет свои владенья:

вещи, вещи, вещи, вещи,

деньги, деньги, деньги, деньги,

вещи, вещи, деньги, деньги,

дещи, дещи, веньги, веньги.

Краєвиди, ландшафти, і види на додачу,

поля та ліси — благодать!

Прогріті сонцем курорти і дачі —

півжиття за це віддати.

Ви хоч саван мені надіньте,

хоч накиньте на петлю,

але природа коштує грошей —

кожен листок по рублю.

Запах сіна, дух озону,

на веранді літній день…

коштує грошового дзвону

гроші-гроші, гроші-гроші,

гроші гроші гроші.

На березі всі сережки,

кораблі в морської дали —

це «троячки», це «троячки»

і рублі, рублі, рублі.

Ми чесно справляємо наш обов'язок, нашу службу,

але часто робота нам — страта.

І нема прекраснішого за борг, ніж дружба —

взаємна ця приязнь!

Ви хоч саван мені надіньте,

хоч накиньте мені петлю,

друг, він  теж коштує грошей —

і вже не по рублю.

За столом нічні чування,

блага думки і землі,

споживання, споживання —

всі рублі, рублі, рублі.

Пагорб, просування,

якщо щось є в кишені,

це дружби продовження —

мані, мані, мані, мані,

мані, мані, мані, мані.

Ідеї ​​та речі на всьому білому світі,

і грішна плоть, і свята душа,

монети, монети, монеті,

ні кроку не ступиш ніде без гроша.

Ви хоч саван мені надіньте,

хоч накиньте мені петлю,

ми не можемо жити без грошей,

душі віддали рублю.

І за фірмову ганчірку,

і за джинси та дубленку

продаємо рідного папку,

дідуся з бабкою і сестренку.

Голос страшний, голос віщий,

назве свої володіння:

речі, речі, речі, речі,

гроші, гроші, гроші, гроші,

речі, речі, гроші, гроші,

діти, дещи, веньги, веньги.