Не тишина... немота... - Олег Митяев

Не тишина — немота.

Усталость и ломота:

голова, голова болит.

Ветер в листве.

Ветер волосы шевелит

на больной голове.

Пой же, поэт,

новой зимы приход.

Без ревности, без

боли, пой на ходу,

ибо время в обрез,

белизну, наготу.

Пой же, поэт,

тело зимы, коль нет

другого в избе.

Зима мила и бела.

Но нельзя догола

раздеваться тебе.

Не тиша — німота.

Втома і ломота:

голова, голова болить.

Вітер у листі.

Вітер волосся ворушить

на хворій голові.

Співайте, поет,

нової зими парафії.

Без ревнощів, без

болю, співай на ходу,

бо час у обріз,

білизну, наготу.

Співайте, поет,

тіло зими, якщо ні

іншого в хаті.

Зима мила і біла.

Але не можна догола

роздягатися тобі.