Маршрутка - Олег Митяев

Теперь с утра свежо,

Теперь не жди тепла.

Запорошит снежок

Страну — и все дела.

А сердцу хочется весны, а сердце мается,

Летит маршрутка в сумрак голубой,

И слава Богу, что дорога не кончается

И неизменно возвращается домой.

Конечно, всё не так,

И жизнь еще сложней,

Но ты пойми, чудак,

Бывает тяжелей.

А разноцветные гирлянды отражаются

В осколках луж нетающей ночи.

И вам попутчик незнакомый улыбается,

И просто смотрит, и задумчиво молчит.

Когда маршрутки спят

В снегу плечом к плечу,

Они во сне летят,

Как я — куда хочу.

И мы твердим себе: всё только начинается,

Что нам, конечно, рано на покой,

И слава Богу, что дорога не кончается,

Но неизменно возвращается домой.

Теперь с утра свежо,

Теперь не жди тепла.

Запорошит снежок

Страну — и все дела.

А сердцу хочется весны, а сердце мается,

Летит маршрутка в сумрак голубой,

И слава Богу, что дорога не кончается

И неизменно возвращается домой.

Тепер з ранку свіжо,

Тепер не чекай тепла.

Запорошить сніжок

Країну - і всі справи.

А серцю хочеться весни, а серце мається,

Летить маршрутка в сутінок блакитний,

І слава Богу, що дорога не кінчається

І незмінно повертається додому.

Звичайно, все не так,

І життя ще складніше,

Але ти зрозумій, диваку,

Буває важче.

А різнокольорові гірлянди відбиваються

В осколках калюж нетаючої ночі.

І вам попутник незнайомий усміхається,

І просто дивиться, і задумливо мовчить.

Коли маршрутки сплять

У снігу плечем до плеча,

Вони у сні летять,

Як я— куди хочу.

І ми твердимо собі: все тільки починається,

Що нам, звичайно, рано на спокій,

І слава Богу, що дорога не кінчається,

Але незмінно повертається додому.

Тепер з ранку свіжо,

Тепер не чекай тепла.

Запорошить сніжок

Країну - і всі справи.

А серцю хочеться весни, а серце мається,

Летить маршрутка в сутінок блакитний,

І слава Богу, що дорога не кінчається

І незмінно повертається додому.