Дует ветер - Олег Митяев, Константин Тарасов

Дует ветер, дует месяц, дует два, дует год…

Только боль он не остудит, эта боль не пройдёт.

Может, время залижет её, как река, но пока

Мне без вас жить не стоит.

Разлучили, как детей, нас, развели по углам,

Разорвали акварели наших встреч пополам.

Но хоть где одному на красивой земле столько лет

Мне без вас жить не стоит.

На осколочки печаль свою разбить, разлюбить,

Не встречаться, постараться к Рождеству позабыть,

Сколько было бы в жизни и встреч и подруг, но, мой друг,

Мне без вас жить не стоит.

Дует ветер, дует месяц, дует два, дует год…

Дме вітер, дме місяць, дме два, дме рік...

Тільки біль він не остудить, цей біль не пройде.

Може, час залиже її, як річка, але поки що

Мені без вас жити не варто.

Розлучили, як дітей, нас, розвели по кутах,

Розірвали акварелі наших зустрічей навпіл.

Але хоч де одному на красивій землі стільки років

Мені без вас жити не варто.

На уламки смуток свій розбити, розлюбити,

Не зустрічатися, постаратися до Різдва забути,

Скільки було би в життя і зустріч і подруг, але, мій друже,

Мені без вас жити не варто.

Дме вітер, дме місяць, дме два, дме рік...