Жестокость - Нигатив

Жестокость крохотным живым комочком клокочет

Строгой дикостью, не скрытой бессмыслицей к жертвам

Малооким, беспомощным, в делах обыденных

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Жестокость крохотным живым комочком клокочет

Строгой дикостью, не скрытой бессмыслицей к жертвам

Малооким, беспомощным, в делах обыденных

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Вечер, что она мечется, делать ей нечего

То в шкаф залезет, под плечики, то в ящик от кетчупа

Ножки, так и семенят, взгляд — ноль беспечности

Ночь, просит улечься, и вот все спят

Кошка, солнечным лучам на встречу радостно стремясь

Четверо котят, то-то, вот причина

Вчерашней заботы, и кто-то с неохотой вечной

Тащит ей еду понемножку, гладит как за оплошность,

А новоявленная мама счастливо и устало, мурлычет под ванной

Беспрестанно лобызая устами пушистый ряд

И вряд это странно, люди, вершители судеб и не такие губят

Пусть говорят, что они меньших любят

За окном сад и там во дворе, в яме, в земле

Четверо слепцов утверждали, что жить хотят

Задыхаясь, пищали, рвались к маме

Она в окне, не находя оправдания себе наблюдала

Как их зарывали, потом по комнатам металась

Кричала, звала с отчаянным плачем

Подбегая к хозяевам, до появления луны

Изнемогая, замоталась, там же в ванной

Где еще пахло родов кровью, заснула беспокойно

Чтоб проснуться в тяжком беспамятстве

И с ней люди просыпались, с похмелья

Ведь у сына хозяйки вчера был день рождения

Праздник, гости все, тосты

Поздравленья, песни и веселье

Жестокость крохотным живым комочком клокочет

Строгой дикостью, не скрытой бессмыслицей к жертвам

Малооким, беспомощным, в делах обыденных

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Жестокость крохотным живым комочком клокочет

Строгой дикостью, не скрытой бессмыслицей к жертвам

Малооким, беспомощным, в делах обыденных

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Жестокость жестокость

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Куда мы выйдем?

Куда мы выйдем?

Что мы ищем?

Куда мы выйдем?

Жорстокість крихітним живим грудочкою клекоче

Суворою дикістю, не прихованою нісенітницею до жертв

Малооким, безпорадним, у справах звичайних

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?

Жорстокість крихітним живим грудочкою клекоче

Суворою дикістю, не прихованою нісенітницею до жертв

Малооким, безпорадним, у справах звичайних

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?

Вечір, що вона кидається, робити їй нічого

То в шафа залізе, під плічка, то в ящик від кетчупу

Ніжки, так і насінят, погляд — нуль безтурботності

Ніч, просить лягти, і ось всі сплять

Кішка, сонячним променям на зустріч радісно прагнучи

Четверо кошенят, то ось причина

Вчорашньої турботи, і хтось із небажанням вічним

Тягне їй їду потроху, гладить як за помилку,

А новоявлена ​​мама щасливо і втомлено, муркоче під ванною

Постійно лобизуючи вустами пухнастий ряд

І навряд це дивно, люди, вершителі доль і не такі гублять

Нехай кажуть, що вони люблять менших

За вікном сад і там у дворі, в ямі, в землі

Четверо сліпих стверджували, що жити хочуть

Задихаючись, пищали, рвалися до мами

Вона у вікні, не знаходячи виправдання собі спостерігала

Як їх заривали, потім по кімнатах металася

Кричала, кликала з відчайдушним плачем

Підбігаючи до господарів, до появи місяця

Знемагаючи, замоталася, там у ванній

Де ще пахло пологів кров'ю, заснула неспокійно

Щоб прокинутися у тяжкому непритомності

І з неї люди прокидалися, з похмілля

Адже у сина господині вчора був день народження

Свято, гості всі, тости

Привітання, пісні та веселощі

Жорстокість крихітним живим грудочкою клекоче

Суворою дикістю, не прихованою нісенітницею до жертв

Малооким, безпорадним, у справах звичайних

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?

Жорстокість крихітним живим грудочкою клекоче

Суворою дикістю, не прихованою нісенітницею до жертв

Малооким, безпорадним, у справах звичайних

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?

Жорстокість жорстокість

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?

Куди ми вийдемо?

Куди ми вийдемо?

Що ми шукаємо?

Куди ми вийдемо?