Одиночество - Нигатив

Как скомканы простыни

Дни скомканы прошлого

Я сломан и брошен в мир

Громкий и пошлый

Где розги прожитого

Жгли мозг мой безбожно

Я помню всё то, что должен

Я болен и уже поздно

Я зол на солнце

Опасен для масс праздных

Я болью создан

Заразен как власть страсти

Я распластан на вражеском поле боя

Зову Вас, связки рву!

Пожалуйста, хоть кто-нибудь

Никто не наполнит глаз

Пустых и бездонных

Тех посторонних

Что в палатах живут железобетонных

Ничто не тронет их

В сонных притонах

Слушают, но не слышат

Тут, но не дышат

Огромный холодный желтый диск

В чужом небе

Мысли сломлены как стебли

Воля толпой съедена

Где вы?

Скажите где Я?

То ли был толи не был

То ли жил, толи бредил

Что может меня спасти

В этом оплоте плоти

В этом болоте похоти

Лжи и прочей рвоте

Вы говорите, что они мертвы

Вы врете, врете!

Вы чужаки

Вот причина фальши в ноте

Грязь льете,

А я не просто верю, знаю

Он там, он помогает мне

Иначе б я растаял

В этом плане не зла

Что вместо тепла в вас

Не понимаю даже

Как он прощает так часто?

Среди несчастий

Среди судеб разбитых на части

В осколках стекла того

В лучах безучастия

Я видел её

И она всё так же прекрасна

Так же ласкова

Так же чудесна, как сказка

И пусть Я как и прежде

Безмятежный невежда

У каждого кто не повержен

Ещё есть надежда

И я надеюсь на первых двоих

И на то что кончится однажды

И моё одиночество

Як скомкані простирадла

Дні зім'яті минулого

Я зламаний і кинутий у світ

Гучний і вульгарний

Де різки прожитого

Палили мозок мій безбожно

Я пам'ятаю все те, що повинен

Я хворий і вже пізно

Я зол на сонце

Небезпечний для мас пустих

Я болю створений

Заразний як влада пристрасті

Я розпластан на ворожому полі бою

Кличу Вас, зв'язки рву!

Будь ласка, хоч хтось

Ніхто не наповнить око

Порожніх і бездонних

тих сторонніх

Що в палатах живуть залізобетонних

Ніщо не троне їх

У сонних кублах

Слухають, але не чують

Тут, але не дихають

Величезний холодний жовтий диск

У чужому небі

Думки зламані як стебла

Воля натовпом з'їдена

Де ви?

Скажіть, де Я?

То ли був толі не був

То лі жив, толі марив

Що може мене врятувати

У цьому оплоті плоті

У цьому болоті похоті

Брехні та інших блювотах

Ви говорите, що вони мертві

Ви брешете, брешете!

Ви чужинці

Ось причина фальші в ноті

Бруд ллєте,

А я не просто вірю, знаю

Він там, він допомагає мені

Інакше б я розтанув

У цьому плані не зла

Що замість тепла у вас

Не розумію навіть

Як він прощає так часто?

Серед нещасть

Серед доль розбитих на частині

В осколках скла того

У променях байдужості

Я бачив її

І вона все так же прекрасна

Така ж ласкава

Така ж чудова, як казка

І нехай Я як і перш

Безтурботний невіглас

У кожного хто не повалений

Ще є надія

І я сподіваюся на перших двох

І на що закінчиться одного разу

І моя самота