Вниз - Нигатив

Там, в синеве, едва колышется зыбкая высь

И нам во сне часто снится — говорит с нами бриз

И мы отчаянно пытаемся услышать шепот брызг

В площадь вгрызаемся глазами и ищем там жёлтый диск

Каждый из нас отдал бы всё наверняка

Чтобы хоть раз увидеть в море тонущий закат

И нам всего лишь и нужна одна лишь помощи рука

Надежды нет.

Мы ждем уже века

У вас не так всё, ведь вам доступен воздух

Драмы, спектакли (Ха!) — легко и несерьезно

Вам освещает путь солнце или звёзды

И наши штормы вам вовсе не угроза

Ведь мы на дне, мы сборище отбросов и калек

Вечно стонущих в жалких попытках доплыть до верха

Избитых бытом, пыткой кредитов и ипотек

Каждый осунулся, оброс мхом или поблек,

Но мы такие же, как ты, хоть между нами воды тонны

Толпы простых, убогих, униженных, оскорбленных

Нас миллион забытых в акватории придонной

Здесь фаэтоны, слуги, услуги и свод законов

Мы ошибаемся, скользим, пьём, валяемся в грязи

Встаем и каемся, прости — орём, в небо пуская пузыри

Не трусь, мы далеко и только кажемся вблизи

Напрасный труд — сбросить оковы дна, как ни егози

Так ослепительно красив и опрятен ваш катер,

А мы выбились из сил, время тратим во мраке

Вижу, как несправедливость превращается в кракен

И он изловчившись, вас ухватит и сюда к нам стащит…

Вниз!

В мир тягучих и медленных снов

Сюда к нам — вниз!

Утонуть, чтобы в море из слов

Сюда к нам — вниз

Сюда к нам — вниз

Добро пожаловать в реальную жизнь

Сюда к нам — вниз

Мир тягучих и медленных снов

Утонуть, чтобы в море из слов

Сердце замедлилось и билось тише

Я едва дышал и лежал неподвижно

И всё не понимал, как же так вышло

Чтоб вы слышали меня, да только сам себя не слышал

Касанием одной скверны прервался сон

Я понял, что готов свой первый написать альбом

Свой первый написать альбом

Там, у синьові, ледь коливається хитка висота

І нам у сні часто сниться — говорить з нами бриз

І ми відчайдушно намагаємося почути шепіт бризок

У площа вгризаємося очима і шукаємо там жовтий диск

Кожен із нас віддав би все напевно

Щоб хоч раз побачити в морі тонучий захід сонця

І нам лише і потрібна одна лише допомоги рука

Надії нема.

Ми чекаємо вже століття

У вас не так все, адже вам доступне повітря

Драми, спектаклі (Ха!) - легко і несерйозно

Вам освітлює шлях сонце чи зірки

І наші шторми вам зовсім не загроза

Адже ми на дні, ми сборище покидьків і калек

Вічно стогнених у жалюгідних спробах доплисти до верху

Побитих побутом, тортурами кредитів та іпотек

Кожен змарнів, обріс мохом або побляк,

Але ми такі ж, як ти, хоч між нами води тонни

Натовпи простих, убогих, принижених, ображених

Нас мільйон забутих в акваторії придонної

Тут фаетони, слуги, послуги та зведення законів

Ми помиляємося, ковзаємо, п'ємо, валяємося в бруді

Встаємо і каємось, вибачи — кричимо, небо пускаючи бульбашки

Не трусь, ми далеко і тільки здається поблизу

Марна праця—скинути кайдани дна, як ні гозі

Так сліпуче гарний і охайний ваш катер,

А ми вибилися з сил, час витрачаємо у темряві

Бачу, як несправедливість перетворюється на кракен

І він зловчившись, вас ухопить і сюди до нах стягне...

Вниз!

У світ тягучих і повільних снів

Сюди до нас — вниз!

Потонути, щоб у море із слів

Сюди до нами — вниз

Сюди до нами — вниз

Ласкаво просимо до реального життя

Сюди до нами — вниз

Світ тягучих і повільних снів

Потонути, щоб у море із слів

Серце сповільнилося і билося тихіше

Я ледве дихав і лежав нерухомо

І все не розумів, як так вийшло

Щоб ви чули мене, та тільки сам себе не чув

Торканням однієї скверни перервався сон

Я зрозумів, що готовий свій перший написати альбом

Свій перший написати альбом