Неужели - Нигатив

Рожденный в эпоху знамен

И партийного звона

Стихийно устроенной зоны

Единства племен и бесчинства

Издал писк, как многие новорожденные

И после непринужденно

Жизнь послал НА!!!

-

Она и пошла —

Славно, условно, нескладно

С законом, правда, не гладко —

То скалясь шакалом

То воя волком

Я вволю был ею потрепан —

Доволен зашкалом…

Не шаркая

В залах для бала,

Но чаще

Средь сверстников

Чаще учащихся

Добренькой порке

После рос

Сорняком колким —

То кулаки разбиты

То зубы как сито вовсе…

Синяками за ртами

Как ща мы пряники —

Тетки на фронте наплевали —

Наплевать бл… ть!

Меня не понимали —

И не очень надо было!..

А то тоже мне —

Нашли дебила —

Школа канула в лету

И лета той школой

Икала год еще где-то,

Но вскоре утопилась —

В Краснодаре — в центре —

В маленьком гетто

Под планом

Мы имена позабывали даже!..

Ага — как же!..

Минуя поцелуи дам в щечки —

Лажа!

-

Рыночки, колечки, кошелечки

Прилавочки

В трансопрте — давочку

В синячку

Мы породнились с Дино

Считая непобедимыми

Силы наши —

Плыли дальше…

Нам говорили:

«Это плохо!..»

Мы отвечали:

«Пох…й!»

Прощаясь

Мы никогда не прощаемся!

Уходя — возвращаемся!

Не просим, но прощаем!

Цени меня, как ценю я тебя —

Храни последние слова

Как сердце хранит обещания!

Прощаясь

Мы никогда не прощаемся!

Уходя — возвращаемся!

Не просим, но прощаем!

Цени меня, как ценю я тебя —

Храни последние слова

Как сердце хранит обещания!..

Неужели

Вы уже стояли у нашей постели

Каруселью

И пели прощальную эпитафию

С сожалением

О неминуемой нами плахе…

От чувства краха —

Веяло страхом…

Летали вороны

Коршуны

И их птахи

Пахло прелым…

Но мы не сдохли!

-

Мы гордые!..

В кровь сдирая руки

О стены могилы

Разрывая вены

Собирая под ногти

Чернозем мокрый

Послали смерть

Ко всем чертям мастистым!

Стали призраком

Как Монтекристо

И вам не скрыться!

-

Мы просочимся

Через любые щели!

-

На самом деле —

Без меры цепкие сыны когтистой львицы!

И зашумели трели свирели —

Я мокрый пот твой

Мир, авва —

Нигатив Вова —

Были небылица!..

И тот

Кто не веровал в Рэп

Поймет

Что он слеп!

-

Внесет и свой след

В аврал…

Мы начнем ковать —

Будем преследовать

Отовсюду

Тебя и твой кров —

Из машин, балконов и снов

Магазинов

Ларьков

В городах

На районах —

Что-то вроде маленького чуда

Из причудливо простроенных слов —

И даст Бог — будем рады

Свидеться на новом альбоме Триады!..

Привет всем знакомым!

Прощаясь

Мы никогда не прощаемся!

Уходя — возвращаемся!

Не просим, но прощаем!

Цени меня, как ценю я тебя —

Храни последние слова

Как сердце хранит обещания!

Прощаясь

Мы никогда не прощаемся!

Уходя — возвращаемся!

Не просим, но прощаем!

Цени меня, как ценю я тебя —

Храни последние слова

Как сердце хранит обещания!

Народжений в епоху прапорів

І партійного дзвону

Стихійно влаштованої зони

Єдності племен і безчинства

Видав писк, як багато новонароджених

І після невимушено

Життя послав НА!!!

-

Вона і пішла —

Добре, умовно, нескладно

З законом, щоправда, не гладко

То скелячись шакалом

То воя вовком

Я досхочу був нею потрепан —

Задоволений зашкалом.

Нешарка

В залах для балу,

Але частіше

Серед однолітків

Частіше учнів

Добренькою порці

Після ріс

Бур'яном кільким —

То кулаки розбиті

То зуби як сито зовсім...

Синяками за ртами

Як ща ми пряники —

Тітки на фронті наплювали —

Наплювати бл…ть!

Мене не розуміли —

І не дуже треба було!..

А то  теж мені —

Знайшли дебіла —

Школа канула в льоту

І літа тією школою

Ікала рік ще десь,

Але невдовзі втопилася

В Краснодарі — в центрі —

У маленькому гетто

Під планом

Ми імена забули навіть!..

Ага — як же!..

Минаючи поцілунки дам у щічки —

Лажа!

-

Ринки, кільця, гаманці

Прилавочки

В трансопрті — давочку

В синячку

Ми поріднилися з Діно

Вважаючи непереможними

Сили наші—

Плили далі…

Нам казали:

"Це погано!.."

Ми відповідали:

"Пох ... й!"

Прощаючись

Ми ніколи не прощаємося!

Ідучи — повертаємось!

Не просимо, але прощаємо!

Цінуй мене, як ціную я тебе —

Бережи останні слова

Як серце зберігає обіцянки!

Прощаючись

Ми ніколи не прощаємося!

Ідучи — повертаємось!

Не просимо, але прощаємо!

Цінуй мене, як ціную я тебе —

Бережи останні слова

Як серце зберігає обіцянки!

Невже

Ви вже стояли біля нашого ліжка

Каруселлю

І співали прощальну епітафію

З жалем

Про неминучу нами плаху…

Від почуття краху —

Віяло страхом…

Літали ворони

Коршуни

І их птахи

Пахло прелим…

Але ми не здохли!

-

Ми горді!..

В кров здираючи руки

Про стіни могили

Розриваючи вени

Збираючи під нігті

Чорнозем мокрий

Надіслали смерть

До всіх чортів мастистим!

Стали примарою

Як Монтекрісто

І вам не сховатися!

-

Ми просочимось

Через будь-які щілини!

-

Насправді -

Без міри чіпкі сини пазуристої левиці!

І зашуміли трелі сопілки —

Я мокрий піт твій

Мир, авва —

Нігатив Вова —

Були небилиця!

І той

Хто не вірував у Реп

Зрозуміє

Що він сліпий!

-

Внесе і свій слід

Аврал…

Ми почнемо кувати —

Переслідуватимемо

Звідусіль

Тебе і твій кров

З машин, балконів і снів

Магазинів

Ларків

В містах

На районах —

Щось на кшталт маленького дива

З химерно пробудованих слів

І дасть Бог — будемо раді

Побачитись на новому альбомі Тріади!..

Привіт усім знайомим!

Прощаючись

Ми ніколи не прощаємося!

Ідучи — повертаємось!

Не просимо, але прощаємо!

Цінуй мене, як ціную я тебе —

Бережи останні слова

Як серце зберігає обіцянки!

Прощаючись

Ми ніколи не прощаємося!

Ідучи — повертаємось!

Не просимо, але прощаємо!

Цінуй мене, як ціную я тебе —

Бережи останні слова

Як серце зберігає обіцянки!