Я вернулся - Михаил Шелег

Я вернулся в Петербург из Ленинграда,

Потому что десять лет тому назад

Адвокату прокурор сказал: — Так надо,

И смутился неподкупный адвокат.

А в сеточке качается бутылочка,

Все реже вспоминается Бутырочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, невозможная.

А в сеточке качается бутылочка,

Все реже вспоминается Бутырочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

На прикид мой, мент-пацанчик, не глазей ты,

И не то еще видал лесоповал.

Я вскрывал на зоне вены, словно сейфы,

Впрочем, сейфы никогда я не вскрывал.

Судьба моя разбилась как копилочка,

Но в сеточке качается бутылочка.

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

А в сеточке качается бутылочка,

Все реже вспоминается Бутырочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

Ни вины на мне, ни крови, и греха нет,

Здравствуй, Лиговка, тебя я не корю.

На морозе ярко спичка полыхает,

Но никак я от нее не прикурю.

А в сеточке качается бутылочка,

Гуляет на губах моих ухмылочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

А ну ее, девчоночку балдежную,

Хмельную, шебутную, ненадежную.

Пойду я к адвокату, выну Русскую,

И выпью с ним за жизнь его холуйскую.

Я вернулся в Петербург из Ленинграда,

Потому что десять лет тому назад

Адвокату прокурор сказал: — Так надо,

И смутился неподкупный адвокат.

А в сеточке качается бутылочка,

Все реже вспоминается Бутырочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

А в сеточке качается бутылочка,

Ночами вспоминается Бутырочка,

И ждет меня девчоночка балдежная,

Хмельная, шебутная, ненадежная.

Я повернувся до Петербурга з Ленінграда,

Тому що десять років тому

Адвокату прокурор сказав: — Так треба,

І зніяковів непідкупний адвокат.

А в сіточці хитається пляшечка,

Все рідше згадується Бутирочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, неможлива.

А в сіточці хитається пляшечка,

Все рідше згадується Бутирочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.

На прикид мій, мент-пацанчик, не очей ти,

І не ще ще бачив лісоповал.

Я розкривав на зоні вени, немов сейфи,

Втім, сейфи ніколи я не розкривав.

Доля моя розбилася як скарбничка,

Але в сіточці гойдається пляшечка.

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.

А в сіточці хитається пляшечка,

Все рідше згадується Бутирочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.

Ні вини на мені, ні крові, і гріха немає,

Привіт, Ліговко, тебе я не корю.

На морозі яскраво сірник палає,

Але не я прикурю.

А в сіточці хитається пляшечка,

Гуляє на губах моїх усмілочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.

А ну її, дівчисько балдежну,

Хмільну, шебутну, ненадійну.

Піду я до адвокату, вину Руську,

І вип'ю з ним за життя його холуйську.

Я повернувся до Петербурга з Ленінграда,

Тому що десять років тому

Адвокату прокурор сказав: — Так треба,

І зніяковів непідкупний адвокат.

А в сіточці хитається пляшечка,

Все рідше згадується Бутирочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.

А в сіточці хитається пляшечка,

Вночі згадується Бутирочка,

І жде мене дівчинка балдежна,

Хмільна, шебутна, ненадійна.