Межпланетный контакт - Михаил Шелег

Как-то раз я прихожу с гаражу,

Зачехляю именное кайло.

Только ужинать-в окошко гляжу

Опускается во двор НЛО.

Весь в огнях, как у Павла грузовик

Только малость, я б сказал, поновей.

Моя баба как увидела-в крик

И давай тащить все в дом из сеней.

-Погляди, кричит, они ж ненормальные,

На курятник сели-он же рассыпется.

-Это вещи говорю аномальные,

И не с нашими мозгами здесь рыпаться.

Цыц, дуреха говорю, пол-беды

Пусть ломают это гость таки-ж наш

Из какой-нибудь далекой звезды,

А не братец твой, бандит и алкаш.

Брат мой верно, табуретку разбил,

Продолжает меня женка пилить,

Но ведь он же ее сам починил,

А кто будет там курятник чинить?

Нешто эта межпланетныя станция

К председателю пойдет за фанерою?

Они выльют щас свою радиацию

И ищи их потом там за Венерою.

Я гляжу, шо НЛО тот завис

Разбежались куры по сторонам,

Тут сошли два гуманоида вниз,

И идут по направлению к нам.

Я конечно то да се, раз уж так,

Приглашаю в избу их на постой,

Мол, давайте-ка залудим контакт

И под этот под контакт-грамм по сто!

Замигали меж собой гуманоиды,

Засветились, как про водку услышали,

Видно туго там на их астероиде

С этим делом, хоть и разумом высшие.

Шура быстренько собрала на стол,

Я бутылочку родимой открыл,

И разлил всем аккуратно по сто,

И конечно про себя не забыл.

Первый тост — за межпланетный контакт,

Это враки, шо пришельцы не пьют,

Я проверил- они пьют, это — факт!

Кто ж не выпьет, если даром нальют?

Только стали они вдруг все зеленые,

А ведь были ж токо что вроде синие,

И глаза гляжу у них раскаленные

И к тому запахло вдруг керосиною.

Под закуску и вторая пошла

За колхоз наш и за ихний Сатурн.

То знать быстро алкоголь к ним пришла,

Что они вдруг отрубились под стул.

Я отнес их ночевать в агрегат,

А вернулся-меня женка корит.

И пошто ты гуманоидов, гад.

Упоил, ядрить твою, ангидрит.

Поутру я к ним-гляжу они хмурые,

Похмелил я их тогда аккуратненько,

И живут они с тех пор у нас с Шурою,

А НЛО теперь заместо курятника.

Якось я приходжу з гаражу,

Зачохляю іменне кайло.

Тільки вечеряти-в віконце дивлюся

Опускається у двор НЛО.

Весь у вогнях, як у Павла вантажівка

Тільки трохи, я б сказав, поновей.

Моя баба як побачила в крик

І давай тягнути все в будинок із сіней.

-Подивися, кричить, вони ж ненормальні,

На курятник сілі-він же розсипеться.

-Це речі говорю аномальні,

І не з нашими мізками тут рипатися.

Циц, дурня кажу, пів-біди

Нехай ламають це гість таки-ж наш

З якоїсь далекої зірки,

А не брат твій, бандит і алкаш.

Брат мій вірно, табуретку розбив,

Продовжує мене жінка пиляти,

Але бо він її сам полагодив,

А хто буде там курник лагодити?

Щось ця міжпланетна станція

До голови піде за фанерою?

Вони виллють щас свою радіацію

І шукай їх потім там за Венерою.

Я дивлюся, шо НЛО той завис

Розбіглися кури з боків,

Тут зійшли два гуманоїди вниз,

І йдуть за напрямом до нас.

Я конечно то да се, якщо вже так,

Запрошую в хату їх на постій,

Мовляв, давайте залудимо контакт

І під цей під контакт-грам по сто!

Замиготіли між собою гуманоїди,

Засвітилися, як про горілку почули,

Видно туго там на їхній астероїді

З цією справою, хоч і розумом вищі.

Шура швиденько зібрала на стіл,

Я пляшку рідної відкрив,

І розлив усім акуратно по сто,

І звичайно про себе не забув.

Перший тост— за міжпланетний контакт,

Це брехня, що прибульці не п'ють,

Я перевірив- вони п'ють, це факт!

Хто ж не вип'є, якщо даремно наллють?

Тільки стали вони раптом усі зелені,

А бо були то струмо що ніби сині,

І очі дивлюся у них розпечені

І тому запахло раптом гасом.

Під закуску і друга пішла

За колгосп наш і за їхній Сатурн.

То знати швидко алкоголь до них прийшла,

Що вони раптом відтнули під стілець.

Я відніс їх ночувати в агрегат,

А повернувся-мене дружина корить.

І пощо ти гуманоїдів, гад.

Напоїв, ядрити твою, ангідрит.

Вранці я до них-дивлюся вони похмурі,

Похмелив я їх тоді акуратненько,

І живуть вони з тих пір у нас із Шурою,

А НЛО тепер замість курника.