Лагерный вальс - Михаил Шелег

За сопкою солнце садится,

Скрипит под ногами снежок.

Тюремный охранник — ефрейтор Савицкий

В заслуженный отпуск пошёл.

Идёт он по лагерю браво,

Мечтает о доме родном,

Где ждёт его мать и невеста чернява

В далёком селе под Орлом.

И хочется петь ему песни —

Так радость его велика.

Он дома расскажет друзьям и невесте,

Как он подстрелил двух ЗеКа.

Он выследил их аккуратно

И с вышки направил огни.

В ЗеКа разрядил свой рожок автоматный,

Когда побежали они.

Потом сам майор перед строем

За меткость его похвалил

И даже назвал молодцом и героем,

И лычкой за труд наградил.

И вот он идёт вдоль бараков

И смотрит, как гаснет заря.

Но вдруг, словно искры сверкнули из мрака

Два острых трёхгранных «пера».

Упал он и кровь заалела

На белом, как марля снегу.

Под северным небом заря догорела

И ветер накликал пургу.

А после отпишет контора

Короткую справку домой:

За сопкою сонце сідає,

Скрипить під ногами сніжок.

Тюремний охоронець — єфрейтор Савицький

Заслужена відпустка пішла.

Іде він по табору браво,

Мріє про будинок рідний,

Де чекає його мати і наречена чорнява

У далекому селі під Орлом.

І хочеться співати йому пісні

Так радість його велика.

Він вдома розповість друзям і нареченій,

Як він підстрелив двох Зека.

Він вистежив їх акуратно

І з вишки направив вогні.

У ЗеКа розрядив свій ріжок автоматний,

Коли вони побігли.

Потім сам майор перед строєм

За влучність його похвалив

І навіть назвав молодцем і героєм,

І личкою за працю нагородив.

І ось він йде вздовж бараків

І дивиться, як гасне зоря.

Але раптом, немов іскри блиснули з мороку

Два гострі тригранні «пера».

Впав він і кров зааліла

На білому, як марля снігу.

Під північним небом зоря догоріла

І вітер накликав пургу.

А після відпише контора

Коротку довідку додому: