Однажды мир прогнётся под нас - Машина времени, Воскресение

Вот море молодых колышат супербасы,

Мне триста лет, я выполз из тьмы,

Они торчат под рэйв чем-то пудрят носы,

Они не такие как мы.

И я не горю желаньем лезть в чужой монастырь,

Я видел эту жизнь без прикрас.

Припев:

Не стоит прогибаться под изменчивый мир,

Пусть лучше он прогнется под нас.

Однажды он прогнется под нас.

Один мой друг, он стоил двух, он ждать не привык,

И каждый день — последний из дней.

Он пробовал на прочность этот мир каждый миг —

Мир оказался прочней.

Ну что же, спи спокойно, позабытый кумир,

Ты брал свои вершины не раз.

Не стоит прогибаться под изменчивый мир,

Пусть лучше он прогнется под нас,

Однажды он прогнется под нас.

Другой держался русла и теченье ловил

Подальше от крутых берегов.

Он был как все, и плыл как все, и вот он приплыл —

Ни дома, ни друзей, ни врагов.

И жизнь его похожа на фруктовый кефир,

Видал я и такое не раз.

Не стоит прогибаться под изменчивый мир,

Пусть лучше он прогнется под нас,

Однажды он прогнется под нас.

Пусть старая джинса давно затерта до дыр,

Пускай хрипит раздолбанный бас.

Не стоит прогибаться под изменчивый мир,

Пусть лучше он прогнется под нас,

Однажды мир прогнется под нас.

Однажды он прогнется под нас.

Однажды он прогнется под нас.

Ось море молодих коливають супербаси,

Мені триста років, я виповз із темряви,

Вони стирчать під рейв чимось пудрять носи,

Вони не такі, як ми.

І я не горю бажанням лізти в чужий монастир,

Я бачив це життя без прикрас.

Приспів:

Не варто прогинатися під мінливий світ,

Нехай краще він прогнеться під нас.

Якось він прогнеться під нас.

Один мій друг, він коштував двох, він чекати не звик,

І кожний день — останній із днів.

Він пробував на міцність цей світ кожну мить —

Світ виявився міцнішим.

Ну, що, спи спокійно, забутий кумир,

Ти брав свої вершини не раз.

Не варто прогинатися під мінливий світ,

Нехай краще він прогнеться під нас,

Якось він прогнеться під нас.

Інший тримався русла і¦течу ловив

Подалі від крутих берегів.

Він був як усі, і плив як усі, і ось він приплив —

Ні вдома, ні друзів, ні ворогів.

І життя його схоже на фруктовий кефір,

Бачив я і таке не раз.

Не варто прогинатися під мінливий світ,

Нехай краще він прогнеться під нас,

Якось він прогнеться під нас.

Нехай стара джинса давно затерта до дір,

Нехай хрипить роздовбаний бас.

Не варто прогинатися під мінливий світ,

Нехай краще він прогнеться під нас,

Якось світ прогнеться під нас.

Якось він прогнеться під нас.

Якось він прогнеться під нас.