Синяя птица - Машина времени

Мы в такие шагали дали,

Что не очень-то и дойдешь.

Мы в засаде годами ждали,

Невзирая на снег и дождь.

Мы в воде ледяной не плачем,

И в огне почти не горим -

Мы - охотники за удачей,

Птицей цвета ультрамарин.

Мы - охотники за удачей,

Птицей цвета ультрамарин.

Говорят, что за эти годы

Синей птицы пропал и след,

Что в анналах родной природы

Этой твари в помине нет.

Говорят, что в дальние страны

Подалась она навсегда.

Только я заявляю прямо -

Это полная ерунда.

Только мы заявляем прямо -

Это полная ерунда.

Синей птицы не стало меньше,

Просто в свете последних дней

Слишком много мужчин и женщин

Стали сдуру гонять за ней.

И пришлось ей стать осторожной,

Чтоб свободу свою спасти,

И вот теперь почти невозможно

Повстречать ее на пути.

И вот теперь почти невозможно

Повстречать ее на пути.

Стала пуганной птица удачи

И не верит людским рукам,

Да и как же ей быть иначе -

Браконьеры и тут, и там.

Подкрадешься - она обманет,

И вот уже навсегда ушла,

И только небо тебя поманит

Синим взмахом ее крыла.

И только небо тебя поманит

Синим взмахом ее крыла.

И только небо тебя поманит

Синим взмахом ее крыла.

И только небо тебя поманит

Синим взмахом ее крыла.

И только небо тебя поманит

Синим взмахом ее крыла.

Ми в такі кроки дали,

Що не дуже й дійдеш.

Ми в засідці роками чекали,

Незважаючи на сніг та дощ.

Ми у воді крижаною не плачемо,

І у вогні майже не горимо -

Ми - мисливці за удачею,

Птах кольору ультрамарин.

Ми - мисливці за удачею,

Птах кольору ультрамарин.

Говорять, що за ці роки

Синього птаха пропав і слід,

Що в анналах рідної природи

Цієї тварюки нема.

Кажуть, що у далекі країни

Подалася вона назавжди.

Тільки я заявляю прямо -

Це повна нісенітниця.

Тільки ми заявляємо прямо -

Це повна нісенітниця.

Синього птаха не стало менше,

Просто у світлі останніх днів

Занадто багато чоловіків та жінок

Стали здуру ганяти за нею.

І довелося їй стати обережною,

Щоб волю свою врятувати,

І ось тепер майже неможливо

Побачити її на шляху.

І ось тепер майже неможливо

Побачити її на шляху.

Стало ляканим птах удачі

І не вірить людським рукам,

Та й як же їй бути інакше -

Браконьєри і тут, і там.

Підкрадешся - вона обдурить,

І ось уже назавжди пішла,

І тільки небо тебе поманить

Синім помахом її крила.

І тільки небо тебе поманить

Синім помахом її крила.

І тільки небо тебе поманить

Синім помахом її крила.

І тільки небо тебе поманить

Синім помахом її крила.

І тільки небо тебе поманить

Синім помахом її крила.