Звон - Воскресение

Звон, звон, звон, малиновые реки испокон вовеки.

Шел в руку сон, быль или небылица,

Дили-дили-дон-дон, а что не случилось, и что не случится.

Звон, звон, звон, будет - не разбудит.

Дальше - что там будет?

Смотрел на ладонь, глядя на дорогу

Дили-дили-дон-дон, далеко-далеко, пророку до Бога.

Звон, звон, звон, малиновые реки испокон вовеки.

Ходил на поклон, падал на ступени.

Все обиты пороги, в прах истерты колени.

Звон, звон, звон, окатил водою.

Справлюсь сам с собою.

Сяду на трон, венчаюсь на царство.

Дили-дили-дон-дон, ох, корона - не шапка и не лекарство.

Запалила искра, загудели колокола,

Залетела стрела в тихую обитель.

Пламенем пылает пожар, и спешит уберечь алтарь

Старый звонарь, ангел мой Хранитель.

Звон, звон, звон душу переполнил.

Всё, что смог, исполнил.

Клятва не стон, да песня как молитва,

Дили-дили-дон-дон,

Ох, на сердце крапива, да острая бритва.

Запалила искра, загудели колокола,

Залетела стрела в тихую обитель.

Пламенем пылает пожар, и спешит уберечь алтарь

Старый звонарь, ангел мой Хранитель.

Звон, звон, звон, малиновые реки...

Дили-дили-дон-дон... Звон...

Дзвін, дзвін, дзвін, малинові річки споконвіку навіки.

Ішов у руку сон, бувальщина чи небилиця,

Ділі-ділі-дон-дон, а що не сталося, і що не станеться.

Дзвін, дзвін, дзвін, буде – не розбудить.

Далі – що там буде?

Дивився на долоню, дивлячись на дорогу

Ділі-ділі-дон-дон, далеко-далеко, пророку до Бога.

Дзвін, дзвін, дзвін, малинові річки споконвіку навіки.

Ходив на уклін, падав на східці.

Всі оббиті пороги, на порох істерті коліна.

Дзвін, брязкіт, брязкіт, обкотив водою.

Впораюся сам із собою.

Сяду на трон, вінчаюсь на царство.

Ділі-Ділі-дон-дон, ох, корона - не шапка і не ліки.

Запалила іскра, загули дзвони,

Залетіла стріла у тиху обитель.

Полум'ям палає пожежа, і поспішає вберегти вівтар

Старий дзвонар, ангел мій Охоронець.

Дзвін, дзвін, дзвін душу переповнив.

Все, що він зміг, виконав.

Клятва не стогін, та пісня як молитва,

Ділі-ділі-дон-дон,

Ох, на серці кропива та гостра бритва.

Запалила іскра, загули дзвони,

Залетіла стріла у тиху обитель.

Полум'ям палає пожежа, і поспішає вберегти вівтар

Старий дзвонар, ангел мій Охоронець.

Дзвін, дзвін, дзвін, малинові річки...

Ділі-ділі-дон-дон... Дзвін...