Случилось что-то - Воскресение

Случилось что-то в городе моем

Бульвары встрепенулись, словно крылья,

А просто скука, смытая дождем

Была, как оказалось, просто пылью.

И понял я, что также я не волен в случайных поворотах бытия

Что я не одинок, что я не болен, растерянность уйдет, останусь я.

Что я останусь, но еще успею уйти, не оглянувшись, в пустоту

И с кем расстанусь, тем пока не смею сказать, что мне уже невмоготу

А мир пожалуй стоит изменить, пусть станем мы добрей и старомодней.

Доверчивей, наивнее любить, и искренней, а стало быть свободней.

Но ведь случилось что-то в мире под дождем, пустыни раскаленные остыли.

Смеются люди в городе моем, дождем освобожденные от пыли.

Сталося щось у місті моєму

Бульвари стрепенулися, немов крила,

А просто нудьга, змита дощем

Була, як виявилось, просто пилом.

І зрозумів я, що також я не вільний у випадкових поворотах буття

Що я не одинок, що я не хворий, розгубленість піде, залишуся я.

Що я залишуся, але ще встигну піти, не озирнувшись, у порожнечу

І з ким розлучуся, тим поки що не смію сказати, що мені вже невмоготу

А світ мабуть варто змінити, нехай станемо ми добрі і старомодні.

Довірливіше, наївніше любити, і щире, а стало бути вільнішим.

Але адже трапилося щось у світі під дощем, пустелі розпечені охолонули.

Сміються люди в моєму місті, дощем звільнені від пилу.