Niebieski młyn - Marek Grechuta

Noc rozstrzępiona wronami umyka

Przed coraz wyższą trawą poświtania

By nazwać światło nie trzeba języka

Wystarczy oczu przed nim nie zasłaniać

Nad głową dzieje się niebieski młyn

Karmi nas chlebem światła i snu dziennym miodem

Każda barwa zaczyna się od bieli zim

Każde ciepło na ziemi poprzedzone chłodem

Nasze domy nad brzegiem porywistych rzek

Nasze drogi w pobliżu arsenałów broni

Naprzemian przeklinając i wielbiąc nasz wiek

Coraz wyżej jesteśmy głową w nieboskłonie

Kiedyś gałąź ugięta oznaczała broń

Dziś pod wiatrem się chyli tylko albo ptakiem

Pięść ściśnięta powoli odkształca się w dłoń

Nóż staje się narzędziem a chorągiew znakiem

Nasze domy nad brzegiem porywistych rzek

Nasze drogi w pobliżu arsenałów broni

Naprzemian przeklinając i wielbiąc nasz wiek

Coraz wyżej jesteśmy głową w nieboskłonie

Noc rozstrzępiona wronami umyka

Przed coraz wyższą trawą poświtania

By nazwać światło nie trzeba języka

Wystarczy oczu przed nim nie zasłaniać

Nad głową dzieje się niebieski młyn

Karmi nas chlebem światła i snu dziennym miodem

Każda barwa zaczyna się od bieli zim

Każde ciepło na ziemi poprzedzone chłodem

Nasze domy nad brzegiem porywistych rzek

Nasze drogi w pobliżu arsenałów broni

Naprzemian przeklinając i wielbiąc nasz wiek

Coraz wyżej jesteśmy głową w nieboskłonie

Ніч рвуть ворони і втечі

Перед все більш високими бур’янами

Вам не потрібна мова, щоб назвати світло

Досить не закривати від цього очі

Над головою відбувається синій млин

Він живить нас хлібом світлим і щоденним медом

Кожен колір починається з білизни зими

Будь-яке тепло на землі передує холоду

Наші будинки на берегах бурхливих річок

Наші дороги біля арсеналів зброї

По черзі проклинаючи і прославляючи наш вік

Ми голова в небі все вище і вище

Зігнута гілка раніше була зброєю

Сьогодні він гнеться під вітром тільки або птахом

При натисканні на кулак він повільно деформується в руку

Ніж стає інструментом, а прапор — знаком

Наші будинки на берегах бурхливих річок

Наші дороги біля арсеналів зброї

По черзі проклинаючи і прославляючи наш вік

Ми голова в небі все вище і вище

Ніч рвуть ворони і втечі

Перед все більш високими бур’янами

Вам не потрібна мова, щоб назвати світло

Досить не закривати від цього очі

Над головою відбувається синій млин

Він живить нас хлібом світлим і щоденним медом

Кожен колір починається з білизни зими

Будь-яке тепло на землі передує холоду

Наші будинки на берегах бурхливих річок

Наші дороги біля арсеналів зброї

По черзі проклинаючи і прославляючи наш вік

Ми голова в небі все вище і вище