Soir de retour - Mano Solo

Alors Pigalle s’imitait elle-mme

Dans la fracheur d’un soir de retour

En plantant ses griffes molles comme par habitude et tout glisse

Au Noctambules un Picon-bire, le mme que dans la France entire

Sauf les chansons qui viendront plus tard faire la qute au comptoir

Et pour dix balles te raconter l’histoire de Paris-survie

Le coeur du monde accroch son ruisseau comme un chien son =

matre

Tu sais j’ai eu si froid, j’ai eu trop froid

je rentre me coucher et l’orchestre reprend comme des petits chiens

l’arrire des voitures

Avec un ressort sans fin qui te fixent d’un oeil vitreux

Ils ne savent plus quelle chanson ils jouent

C’est la ballade d’un marinier prisonnier d’un voyage sans but

Dans tous les ports vides de femmes user sa haine au zinc

Tu sais j’ai eu si froid j’ai eu trop froid

Je me rveille sur Tati t’es dj loin

Mais j’ai chaud, j’ai chaud

Tu sais quand on revient Paris on se dit hey Paris c’est quoi, c’est =

quoi

C’est des gens une histoire ou seulement des murs et des trottoirs

Un soir de retour a pue toujours un peu la mort

Un soir de retour on est toujours en manque d’amour en manque d’amour

En manque d’amour

En manque d’amour

Тож Пігаль наслідувала сама себе

У прохолоді вечора, що повертається

Засаджує її мляві кігті, як завжди, і все ковзає

У Noctambules Picon-bire, такий же, як у всій Франції

Крім пісень, які прийдуть пізніше, щоб виконати квест біля прилавка

І за десять баксів розкажу вам історію виживання в Парижі

Серце світу висить своїм струмком, як собака його =

майстер

Ти знаєш, мені було так холодно, мені було занадто холодно

Я лягаю назад у ліжко, і оркестр починає працювати, як маленькі собачки

задня частина автомобілів

З нескінченною пружиною, яка скляно дивиться на вас

Вони не знають, яку пісню вони грають

Це балада про моряка, який потрапив у безцільну подорож

У всіх портах порожні жінки зношують свою цинкову ненависть

Ти знаєш, мені було так холодно, що я був занадто холодним

Я прокидаюся на Таті ти вже далеко

Але мені жарко, мені жарко

Ви знаєте, коли ми повертаємося до Парижа, ми говоримо собі: «Гей, Париж, що це таке».

що

Це історія людей або просто стіни та тротуари

Попередня ніч завжди пахла смертю

Одного вечора назад ми завжди потребуємо любові і потребуємо любові

Потребує любові

Потребує любові