Animals - Mano Solo

Les rues sont pleines d'âmes en peine

Débordantes de rêves charnels

Ils sont des millier

Un homme et une femme

Pour chaque pavé dans un brouillard sauvage

Et v’la que j’te claque, que j’te klaxonne

De tout mon maquillage.

La foule se heurte et se défie

La foule se marche sous la mitraille

Ne vois-tu pas que je te veux?

Ils sont tous là

Leur si folle envie en forme de clous

Martelant les parcours

D’un appel à l’amour

Les yeux dans le vent

Le coeur dans la tempête

La foule se marche dans

La soif de conquêtes

Riant à s'écarter les dents

Un rideau de joie cachant la plainte

Qui traverse la ville et le monde entier

Orateurs sans auditeurs

Ils hurlent tous ensemble

Dans le vent et les moteurs,

Un ouragan de sons

Balayant le propos

Chacun s’accroche à son micro

Masqués de muscles

En gueules d’avenir

Rentrant leur ventre

Ils se découvrent à n’en plus finir

Sur une aube arrogante

Se remboursant du bien comme du mal

Le thon n’est pas né de l’animal

Il va de victoires en batailles

Labourant de sa colère qu’il porte, fier

Un monde de fiel, bardé de ferrailles meurtrières

Aujourd’hui je peux le dire

Quand en plein vol, l’animal abandonne

Quand il ne peut plus que laisser parler sa peur

C’est dans la musique qu’il pleure

Les rues sont pleines d'âmes en peine

Débordantes de rêves charnels

Les rues sont pleines d'âmes en peine

Débordantes de rêves charnels

Les rues sont pleines d'âmes en peine.

Вулиці повні загублених душ

Переповнений плотськими мріями

Їх тисячі

Чоловік і жінка

За кожну бруківку в дикому тумані

І ось я тебе хлопаю, гудкаю

З усього мого макіяжу.

Натовп стикається і кидає один одному виклик

Натовп марширує під дробом

Хіба ти не бачиш, що я хочу тебе?

Вони всі там

Їх таке шалене бажання у вигляді нігтів

Забивання курсів

Про заклик до кохання

Очі на вітрі

Серце в бурі

Натовп заходить

Жадоба завоювань

Сміюся до тих пір, поки не розлучиш зуби

Завіса радості приховує скаргу

Це перетинає місто і весь світ

Доповідачі без слухачів

Вони всі разом кричать

На вітрі і двигунах,

Ураган звуків

Сканування розмови

Кожен чіпляється за свій мікрофон

Замаскований м'язами

В устах майбутнього

підтягуючи живіт

Вони безкінечно відкривають один одного

На зарозумілій зорі

Відплата добрим і поганим

Тунець народився не від тварини

Іде від перемог до битв

Ораючи свій гнів він несе, гордий

Світ жовчі, оббитий вбивчим металобрухтом

Сьогодні я можу сказати

У середині польоту тварина здається

Коли все, що він може зробити, це дозволити своєму страху говорити

У музиці він плаче

Вулиці повні загублених душ

Переповнений плотськими мріями

Вулиці повні загублених душ

Переповнений плотськими мріями

Вулиці повні загублених душ.