La suie - Mano Solo

La pluie coule dans mes veines

Le silence

D’automne me surveille

Le monde entier ne parle plus de toi

Et puis, as tu vu?

C’est peut-être mieux comme ça

Ne parle plus de moi non plus

Le monde parle de ce qu’il veut

Un jour ici, une nuit là-bas

Infidèle, il se coupe en deux

C’est une île que l’on dit de France

Loin des Paradis où l’on entre en transe

Le vent n’est que fumée de poumons d’usines

D’espoirs consumés, bombardés de puces et de moineaux

Sous les oiseaux de suie se presse le badaud

C’est un fleuve qui nous unit

C’est une effluve pleine de vie

Qui traverse nos états d'âme

Bateaux-mouche sans foi ni drame

Aujourd’hui nous serons tous là

Tous en costume pour l’opéra

Chacun son rayon, chacun sa merveille

Nous illuminerons la citadelle

D’un doux rêve de bonheur

La grande peinture pleine de couleurs

Se réveillera dans la rosée

Alors s’entonne la grande musique du coeur

Qui emporte l’humanité

Et le monde s’ouvre chaque matin

D’un frais pavé de ruelles

Il abandonne avec entrain

Les échappées, fussent-elles si belles

La pluie coule dans mes veines

Un silence d’automne me surveille

Le monde entier ne parle plus de toi

Дощ тече по моїх жилах

Тиша

Осінь дивиться на мене

Весь світ більше не говорить про тебе

А потім, ти бачив?

Можливо, так краще

Про мене теж не говори

Світ говорить те, що хоче

Один день тут, одна ніч там

Невірний, він розрізає себе навпіл

Це острів, який ми говоримо про Францію

Далеко від раю, де входить у транс

Вітер – це лише дим із заводських легенів

Спалених надій, засипаних блохами та горобцями

Під сажистими птахами товпляться глядачі

Це річка, яка нас об’єднує

Це аромат, сповнений життя

Що перетинає наші настрої

Бато-муш без віри і драми

Сьогодні ми всі будемо тут

Усі в костюмах для опери

Кожен свій промінь, кожен своє диво

Засвітимо цитадель

Про солодку мрію про щастя

Велика картина, сповнена кольорів

Прокинеться в росі

Тоді починається велика музика серця

Хто виносить людство

І щоранку світ відкривається

Свіжо вимощені алеї

Він весело здається

Втечі, хіба вони були такими красивими

Дощ тече по моїх жилах

Наді мною стежить осіння тиша

Весь світ більше не говорить про тебе