À pas de géant - Mano Solo

Il s’approche et me lèche de ses rayons

À la sensation nouvelle

Ni chaud ni froid

Juste plus près de moi

Il s’approche et s’accroche

À mon corps raviné

Pour enfin l’avaler

Ceux qui en reviennent

Disent que c’est tout blanc

Et que pour une fois

C’est apaisant

Je regarde à la télé

Des documentaires animaliers

Savez vous qu’en Australie

Des oiseaux font de la peinture

Et ces petits train de scarabées

Gros comme le poing

Qui sous la lune

Ondulent sur les dunes

Ce n’est pas tant

Que j’aime la mienne

Ce qui est sur

C’est que j’aime la vie

Parce qu’avec un cafard pareil

Je me serais bien flingué ici

La vie est un chemin d’argile

Qui sous le soleil s’effrite

Cù l’on s’embourbe sous la pluie

Et qui ne tientque gelé par l’hiver

J’avance dans le froid

Sa morsure me fait courir

Philipides maudit

Ma grande nouvelle à bras le corps

Je bute tombe et repars

Laissant là un bout de ma vie

Ma grande nouvelle aura changé

C’est la mort qui est annoncée

Mais l’hiver c’est pour résister

Alors mes jambes le moteur

Ma tripe l’ardeur

Mon coeur ma blessure ma tête la rage

Se réveillent tout d’un coup

Et lancent un sprint de fou

Rien ne m’arrêtera

Je serai premier avant la mort

Et bras d’honneur à l’arrivée

Він підходить і облизує мене своїми променями

До нового відчуття

Ні жарко, ні холодно

Просто ближче до мене

Він підходить і чіпляється

До мого захопленого тіла

Щоб нарешті його проковтнути

Ті, хто повертається

Скажи, що все біле

І на один раз

Це заспокоює

Дивлюся по телевізору

документальні фільми про тварин

Ви знали, що в Австралії

Фарбують птахи

І ті маленькі жучки потяги

Великий як кулак

Хто під місяцем

Хвиля над дюнами

Це не так вже й багато

Що я люблю свою

Що є певним

Це те, що я люблю життя

Бо з таким тарганом

Я б тут застрелився

Життя – це глиняна дорога

Що під сонцем розсипається

Де ми загрузли під дощем

І це замерзає тільки взимку

Я ходжу на морозі

Його укус змушує мене бігти

Проклятий Філіпід

Моя велика новина

Спотикаюся і знову йду

Залишивши там частинку свого життя

Мої великі новини зміниться

Оголошується смерть

Але зима для того, щоб чинити опір

Тож мої ноги двигун

Моє нутро — запал

Моє серце боліло голову лють

Раптом прокинутися

І почати шалений спринт

Мене ніщо не зупинить

Я буду першим перед смертю

І почесна рука на фініші