Soixante millions de... - Les Tit' Nassels

Soixante million de pigeons posés sur leur bout de balcon sifflotent,

colportent, crapotent le même air

Survolent, tranquilles, les centrales nucléaires

Soixante million de pigeons chargés en diesel et en plomb s’agitent, s’excitent,

profitent du bonheur

Consomment, en masse, les miettes de la Terre

Je ne sais plus quoi chanter maman, sinon le même air de rien qui fait:

nin nin nin …

Soixante million de moutons en route vers la même direction papotent, chipotent,

radotent le même air

Piétinent, tranquilles, le siècle des Lumières

Soixante million de moutons marchant aux ordres sans condition frémissent,

pâlissent, se glissent dix pieds sous terre

Ne bêlent plus sous le joug de la colère

Je ne sais plus quoi chanter maman, sinon le même air de rien qui fait:

nin nin nin …

Soixante million de cochons avachis dans leurs déjections, se frottent,

supportent, et rotent le même air

Croupissent, tranquilles, dans leur sous-cimetière

Soixante million de cochons aveuglés par leur condition frétillent, gaspillent,

bousillent leurs derniers rêves

Mijotent, ensemble, dans l’immense soupière

Je ne sais plus quoi chanter maman, sinon le même air de rien qui fait:

nin nin nin …

Шістдесят мільйонів голубів, які сиділи на своєму балконі, свистять,

торгувати, потріскувати ж повітря

Пролітайте тихо над атомними електростанціями

Шістдесят мільйонів голубів, навантажених дизельним паливом і свинцем, схвильовані, збуджені,

насолоджуватися щастям

Масово споживати крихти Землі

Я вже не знаю, що співати мамі, крім того самого нічого, що звучить:

нін нін нін…

Шістдесят мільйонів овець, які прямують у тому самому напрямку, балаканина, прирікання,

лунати ту саму мелодію

Топчучи, тихо, епоха Просвітництва

Шістдесят мільйонів овець, що марширують за безумовним наказом, тремтять,

бліднути, ковзати на десять футів під землю

Більше не блеяти під ярмом гніву

Я вже не знаю, що співати мамі, крім того самого нічого, що звучить:

нін нін нін…

Шістдесят мільйонів свиней сутулилися в посліді, труться одна про одну,

нести, і відригувати тим же повітрям

Тихий, тихий, на своєму підцвинтарі

Шістдесят мільйонів свиней, осліплених своїм станом, звиваються, марнотратять,

зіпсувати свої останні мрії

Тушкуйте разом у величезній супниці

Я вже не знаю, що співати мамі, крім того самого нічого, що звучить:

нін нін нін…