Mona et Mr l'horloger - Les Tit' Nassels

La trotteuse du réveil avance à vive allure

Mais l’horloge de Mademoiselle prend son temps, se rassure

Les bords de l’espace temps connaissent leurs limites

Mademoiselle prend comme le vent, par la fenêtre la fuite

S’enfuir des convenances de la vie, échapper aux règles de l'âge

Mademoiselle prend le parti de ne pas être sage

Mona soupire, à l’alizé, mais Mona s’enlise, paralysée.

x2

Le balancier de la pendule ne prend jamais de retard

Mr l’horloger n’capitule, ne cède rien au hasard

Les portes de sa boutique ne laissent pas entrer le vent

Mr l’horloger tic tac tic, régule les contre-temps

Pour être bien sûr d'être à l’heure

Et respecter le firmament

Mr l’horologer, par peur, choisit d'être obéissant

Pierrot s’agite à la lune, mais Pierrot fabrique des pendules.

x2

Mona en quête de secours, poussa la porte par hasard

De l’horlogerie compte-à-rebours, laissant entrer le blizzard

Pierrot, au diable la lune, sur le comptoir d’son existence

Sourit alors à la belle brune, réduit ses pendules au silence, au silence.

En plein été au mois de décembre, quand les minutes tournent à l’envers

Personne ne peut prétendre fuir ou endurer l’hiver

Секундна стрілка будильника рухається швидким темпом

Але годинник мадемуазель заспокоює себе

Краї простору-часу знають свої межі

Мадемуазель бере, як вітер, тікає через вікно

Тікаючи від життєвих зручностей, рятуючись від вікових правил

Мадемуазель стає на бік того, що вона не мудра

Мона зітхає на пасаті, але Мона загрузла, паралізована.

х2

Маятник маятника ніколи не відстає

Пан годинникар не капітулює, нічого не залишає на волю випадку

Двері її магазину не пропускають вітер

Містер годинникар, тик тактик, регулює невдачі

Щоб встигнути вчасно

І поважай твердь

Пан годинникар зі страху вирішує бути слухняним

П'єро метушиться на місяці, але П'єро виготовляє годинники.

х2

Мона, шукаючи допомоги, випадково штовхнула двері

Заводний відлік, впускаючи хуртовини

П'єро, до біса місяць, на прилавку свого існування

Потім усміхнувся красуні-брюнетці, перевів її годинники до тиші, до тиші.

У розпал літа в грудні, коли хвилини біжать назад

Ніхто не може прикидатися, що втікає чи терпить зиму