Roger - Les Tit' Nassels

Au bar des amis, Roger s’est vautré A midi et demi après une dure matinée Il

regarde la pluie qui ne veut pas tomber Tout se finit… mais ça il le sait pas

Roger…

Une plume tournoie dans un ciel trop gris Les chiens aboient, tiens c’est

vendredi !

Rongé par l’désarroi et par le mépris Y’a Roger qui boit…

un dernier p’tit whisky

Au bar des amis, Roger s’est posé En ce vendredi comme pour oublier,

Ses mains asservies et sa vie ratée C’est bientôt fini… mais ça il s’en fout

Roger…

Se serrent les glottes, les poings et puis, Un silence flotte dans la rue

Saint-Denis Y’a juste les cloportes pour qui rien n’est fini;

Roger s’ravigote.

.

auprès d’un dernier demi

Au bar des amis, Roger s’est gaufré L’a plus d’appétit tous ses copains l’ont

planté !

Il voit cette jolie, qu’il ne fait qu’ignorer Il a perdu l’envie,

mais il l’a jamais eue Roger…

Au coin d’la ruelle un corbillard se gare Deviennent cruels les yeux hgards,

Un ton solennel berce le brouillard, Roger lance l’appel… sur un dernier

pinard

Au bar des amis, Roger s’est éteint, On dit comme ça c’est joli,

mais il est mort comme un chien, Le pif dans son whisky, sans âme sans chagrin

C’est sur toute une vie, que Roger s'était éteint

Au coin d’la ruelle, un corbillard se barre Deviennent sans appel les yeux

épars, Un p’tit bout d’soleil perce le brouillard Roger a lancé la pelle…

pour enterrer son histoire…

У барі друзів Роджер валявся О дванадцятій тридцять після важкого ранку Він

Подивись на дощ, який не піде. Все закінчується... але він цього не знає

Роджер…

На надто сірому небі крутиться перо, собаки гавкають, ось воно

п'ятниця!

Поглинутий безладом і презирством. Ось Роджер, який п'є...

останній маленький віскі

У барі друзів Роджер приземлився в цю п'ятницю, ніби забув,

Його поневолені руки і його невдале життя. Це майже закінчилося... але йому все одно

Роджер…

Стисніть голосову щілину, кулаки, а потім Тиша пливе на вулиці

Сен-Дені Є просто мокриці, для яких нічого не закінчено;

Роджер підбадьорюється.

.

з останньою половиною

У барі друзів Роджер повафлював його. У нього немає апетиту, він є у всіх друзів

посадили!

Він бачить цю гарненьку, він просто ігнорує, Він втратив бажання,

але він ніколи цього не мав, Роджер...

На розі алеї припаркований катафалк Став жорстоким з дикими очима,

Урочистий тон стискає туман, Роджер дзвонить... нарешті

випивка

У барі друзів Роджер помер, Ми говоримо, що це гарно,

але він помер, як собака, Конк в його віскі, без душі без печалі

Роджер помер протягом усього життя

На розі провулку катафалк від’їжджає Стають безапеляційні очі

розсіявшись, Трохи сонця пробиває туман Роджер запустив лопату...

поховати його історію...