La petite olive - Les Tit' Nassels, Les Wriggles

Julie la p’tite olive

Rêvait de voyager

Mais elle était captive

D’un rameau d’olivier

Elle tanait ses copines à longueur de journée

Avec les Philippines et St Germain des prés

«C'est bon Julie arrête de nous les briser

Tu sais bien que notre vie finira dans un panier

On est nées pour faire de l’huile d’olive

C’est comme ça c’est la nature

Et c’est très bon avec les endives»

Julie la p’tite olive l’entendait pas de cette oreille

Comme elle avait la verve vive elle prit à parti le soleil

«Vous Monsieur vous tournez près de 24 h par jour

Le monde vous le connaissez vous en avez déjà fait le tour

Moi je suis prisonnière de cette grosse branche en bois

Dites-moi donc c’qu’il se passe sur terre

Oh oui siouplait racontez-moi…»

«C'est bon Julie arrête de les lui briser

Tu sais bien que notre vie finira dans un saladier

On est nées pour faire copines avec les endives

Le soleil lui y s’en tape y connaît rien a l’huile d’olive»

Mais l’astre du jour par sa requête fut ému

Et lui dit rayonnant d’amour: «je vais commencer au début»

Au bout d’une dizaine de mois

Il finissait le préambule

Le big bang et tous ces trucs-là

La naissance des premières cellules

Et Julie l'écoutait passionnée attentive

Ouvrant grand ses oreilles pour n’en point perdre un mot

Mais hélas la vendange tardive des olives

Coupa leur entretien

Avec tout le rameau

«Cette fois Julie c’est terminé

Allez monte dans le camion qui nous emmène chez Puget

T'étais née pour faire de l’huile d’olive

Maintenant tu fermes ta gueule et tu dis bonjour aux endives»

Mais Julie ignorait que le soleil ce gros bavard

De lumière l’avait gavée pendant qu’il contait ses histoires

Et arrivée au pressoir

Le propriétaire agricole eut besoin d une chaise pour s’asseoir

Et s'écria:

«Oh la bestiole

Allez non de non

C’qu’boudiou j’hallucinions

Par les baloches du cornu

J’ai dû abusé du litron

Cette olive on dirait qu’c’est la couille de Godzilla

Va m’en falloir des endives

Pour contenter c’te bête là»

Et Julie que la joie innonde

Grâce au miracle de la nature

S’est tapée 4 tours du monde

Dans les salons d’l’agriculture

Dans les salons d’l’agriculture…

Оливка Джулі

Мріяла подорожувати

Але вона була в полоні

З оливкової гілки

Цілий день вона знущалася над своїми друзями

З Філіппінами та Сен-Жермен-де-Пре

«Добре, Джулі, перестань їх ламати за нас

Ви знаєте, що наше життя закінчиться в кошику

Ми народжені, щоб робити оливкову олію

Ось така природа

І дуже добре з ендівієм»

Оливка Джулі не чула цього

Маючи жвавий запал, вона скористалася сонцем

«Ви, сер, працюєте майже 24 години на добу

Світ, який ти знаєш, ти вже був

Я в пастці цієї великої дерев’яної гілки

Тож розкажи мені, що відбувається на землі

О так, будь ласка, скажіть мені…”

«Добре, Джулі, перестань їх ламати

Ви знаєте, що наше життя закінчиться в салатниці

Ми народжені, щоб дружити з ендивієм

Сонце не байдуже, нічого не знає про оливкову олію».

Але зірка дня на його прохання була зворушена

І сказав їй, сяючи від любові: «Я почну спочатку»

Приблизно через десять місяців

Він закінчував преамбулу

Великий вибух і все таке

Народження перших клітин

А Джулі слухала його пристрасно уважно

Широко відкриваючи вуха, щоб не пропустити жодного слова

Але на жаль пізній урожай оливок

Перерви їхнє інтерв’ю

З усією гілкою

«Цього разу, Джулі, все скінчилося

Давай сідайте у вантажівку, яка довезе нас до П’юджет

Ви народжені робити оливкову олію

Тепер ти закрий свій рот і привітайся з ендивіями»

Але Джулі не знала, що сонце це великий балакун

Світло годувало її, поки він розповідав свої історії

І прибув до преси

Власнику ферми потрібен був стілець, щоб сидіти

І вигукнув:

«О, створіння

Давай ні, ні

Яка я галюцинація

Біля балужів рогу

Я, мабуть, зловживав літроном

Ця оливка виглядає так, ніби це м’яч Годзілли

Мені знадобляться ендивії

Щоб задовольнити цю дурницю"

І Джулі ця радість заливає

Через диво природи

Здійсніть 4 подорожі навколо світу

На сільськогосподарських ярмарках

На сільськогосподарських ярмарках...