Y'a une étoile - Léo Ferré

Salut, ma vieille copine la terre !

T’es fatiguée?

Ben… nous aussi

C’est pas des raisons pour faire des manières

Tant qu’y’a l’soleil qui fait crédit

Salut, ma vieille copine la terre !

Y a une étoile au-d'ssus d’Paris

Qui m’a fait d’l'œil la nuit dernière

Ma vieille copine la terre

Et pendant c’temps tu dormais

Enroulée dans les bras de ma mélancolie

Pendant que je déambulais

Comme un oiseau blessé dans la nuit si jolie

Salut, ma vieille copine la terre !

Dans tes jardins y a des soucis

Qui font d’beaux printemps à la misère

Et d’jolies fleurs pour les fusils

Salut, ma vieille copine la terre !

Y a une étoile au-d'ssus d’Paris

Qui m’a fait d’l'œil la nuit dernière

Ma vieille copine la terre

Et toi pendant c’temps tu peinais

A charrier sur ton dos

Des continents d’misère

Pendant que l’soleil se dorait

Dans sa maison toute bleue

Pour s’refaire une lumière

Salut, ma vieille copine la terre !

Y a des diamants qui font leur nid

En s’fichant pas mal de tes frontières

Qu’il fasse jour, qu’il fasse nuit

Salut, ma vieille copine la terre !

Y a une étoile au-d'ssus d’Paris

Qui m’a fait d’l'œil la nuit dernière

Ma vieille copine la terre

Si tu voulais bien en faucher deux ou trois

Ça pourrait faire une drôle de lumière

Et mettre au front d’la société

Des diamants qu’on pourrait tailler à not' manière

Bonjour, ma vieille copine la terre !

Je te salue avec mes mains

Avec ma voix

Avec tout ce que je n’ai pas

Привіт, мій старий друже земля!

Зморився?

Ну... ми теж

Це не привід створювати манери

Поки сонце дає кредит

Привіт, мій старий друже земля!

Над Парижем зірка

Хто дивився на мене минулої ночі

Мій старий друг земля

А тим часом ти спав

Огорнута в обіймах моєї меланхолії

Як я блукав

Як поранений птах уночі, така гарна

Привіт, мій старий друже земля!

У ваших садах турботи

Які роблять прекрасні джерела до нещастя

І гарні квіти для зброї

Привіт, мій старий друже земля!

Над Парижем зірка

Хто дивився на мене минулої ночі

Мій старий друг земля

А ти тим часом боровся

Щоб носити на спині

Континенти нещастя

Поки сонечко гріло

У своїй блакитній хаті

Щоб переробити світло

Привіт, мій старий друже земля!

Є діаманти, які в'ють своє гніздо

Не турбуйся про свої кордони

Нехай буде день, нехай буде ніч

Привіт, мій старий друже земля!

Над Парижем зірка

Хто дивився на мене минулої ночі

Мій старий друг земля

Якби хотів покосити двох чи трьох

Це може стати кумедним світлом

І вивести на фронт суспільства

Діаманти, які ми могли б вирізати

Привіт, мій старий друже земля!

Я вітаю вас своїми руками

З моїм голосом

З усім, чого в мене немає