Les cloches de notre dame - Léo Ferré

Cloches de Notre Dame à Paris

Qui sonnez les glas et les carillons

Qui sonnez la joie et la peine

Cloches de Notre Dame à Paris

Vous êtes vieilles comme le monde

Vous êtes pauvres comme la Seine

Vous êtes tendres comme le bronze

Cloches de Notre Dame à Paris

Cessez vos glas et vos carillons

Et penchez-vous un peu du côté

D’Aubervilliers ou des Lilas

Et chantez le bonheur

De ceux qui n’en auront jamais

Cloches de Notre Dame à Paris

Qui sonnez chaque mort d'évêque

Sonnez un jour, une nuit

Au hasard, comme ça, toutes seules

Ça mettra les gens en bas de leur lit

De leur lit douillet à Paris

Et ça fera peut-être peur aux imbéciles

Дзвони Нотр-Дам у Парижі

Хто дзвонить у дзвони й дзвонить

Хто дзвонить радістю і болем

Дзвони Нотр-Дам у Парижі

Ви старі, як світ

Ти бідний, як Сена

Ти м'який, як бронза

Дзвони Нотр-Дам у Парижі

Припиніть свої дзвони та ваші куранти

І нахиліться трохи вбік

Д'Обервільє або Лілас

І співати про щастя

З тих, у кого ніколи не буде

Дзвони Нотр-Дам у Парижі

Хто дзвонить кожному єпископу смерть

Дзвінок день, ніч

Випадковий, просто так, зовсім один

Це виштовхне людей з ліжка

З їхнього затишного ліжка в Парижі

І це може налякати дурнів