La marseillaise - Léo Ferré

J´connais une grue sur le Vieux Port

Avec des dents longues comme la faim

Et qui dégrafe tous les marins

Qu´ont l´âme chagrine et le cœur d´or

C´est à Marseille que je vais la voir

Quand le soleil se fout en tweed

Et que le mistral joue les caïds

C´est à Marseille qu’elle traîne le soir

Elle a des jupes à embarquer

Tous les chalands qui traînent la nuit

Et des froufrous qui font tant de bruit

Qu´on les entend au bout du quai

Il suffit d´y mettre un peu d´soi

C´est une putain qu´aime que la braise

Et moi je l´appelle la Marseillaise

C´est bien le moins que je lui dois

C´est bien le moins que je lui dois

Arrête un peu que je vois

Si tu fais le poids

Et si j´en aurai pour mon fric

Arrête un peu que je vois

Si les étoiles couchent avec toi

Et tu me diras

Combien je te dois

J´connais une grue dans mon pays

Avec les dents longues comme le bras

Et qui s´tapait tous les soldats

Qu´avaient la mort dans leur fusil

C´est à Verdun qu´on peut la voir

Quand les souvenirs se foutent en prise

Et que le vent d´est pose sa valise

Et que les médailles font le trottoir

Elle a une voix à embarquer

Les traîne-tapins qu´elle rencontre

Et il paraît qu´au bout du compte

Ça en fait un drôle de paquet

Il suffit d´y mettre un peu de soi

Au fond c´est qu´une chanson française (x2)

Mais qu´on l´appelle la Marseillaise (x2)

Ça fait bizarre dans ces coins-là

Arrête un peu que je vois

Si t´as d´la voix

Si j´en aurais pour mes galons

Arrête un peu que je vois

Et puis qu´j´abreuve tous vos sillons

Et j´vous dirai

Combien ça fait

J´connais une grue qu´a pas d´principes

Les dents longues comme un jour sans pain

Qui dégrafait tous les gamins

Fumant leur vie dans leur casse-pipe

C´est dans les champs qu´elle traîne son cul

Où y a des croix comme des oiseaux

Des croix blanches plantées pour la peau

La peau des autres bien entendu

Celle-là on peut jamais la voir

A moins d´y voir les yeux fermés

Et l´périscope dans les trous d´nez

Bien allongé sous le boulevard

Suffit d´leur filer quatre bouts d´bois

Et de faire leur lit dans un peu d´glaise

Et de leur chanter la Marseillaise

Et de leur faire une belle jambe de bois

Arrête un peu tes cuivres

Et tes tambours

Et ramène moi l´accordéon

Arrête un peu tes cuivres

Que je puisse finir ma chanson

Le temps que je baise

Ma Marseillaise

Я знаю кран на Старому порту

Зубами довгими, як голод

І хто всіх матросів відчепить

Що мають скорботна душа і золоте серце

Саме в Марселі я збираюся побачитися з нею

Коли сонце не піклується про твід

А містраль грає боса

Саме в Марселі вона тусується вночі

У неї є спідниці

Усі баржі, що висять вночі

І навороти, які створюють так багато шуму

Нехай їх почують у кінці набережної

Просто покладіть в нього трохи себе

Вона повія, яку люблять тільки вугілля

І я називаю її Марсельєзою

Це найменше, що я йому винен

Це найменше, що я йому винен

Зупинись трохи, я бачу

Якщо зробити вагу

І якщо я отримаю свої гроші

Зупинись трохи, я бачу

Якщо зірки сплять з тобою

І ти мені скажеш

Скільки я тобі винен

Я знаю журавля у своїй країні

Зубами довжиною до руки

І хто стукав усіх солдатів

Що була у смерті в їхній зброї

Саме у Вердені ми можемо це побачити

Коли стикаються спогади

І нехай східний вітер опускає свою валізу

І медалі роблять тротуар

У неї є голос

Волоцюги, яких вона зустрічає

І здається, що зрештою

Це створює кумедний пакет

Просто покладіть в нього трохи себе

В основному це просто французька пісня (x2)

Але давайте назвемо це Марсельезою (x2)

Дивно в тих куточках

Зупинись трохи, я бачу

Якщо у вас є голос

Якби я отримав свої смужки

Зупинись трохи, я бачу

А потім поливаю всі твої борозни

І я вам скажу

Скільки це коштує

Я знаю крана, який не має принципів

Зуби довгі, як день без хліба

Хто розв’язує всіх діток

Курять своє життя в труболомі

Саме по полях вона тягне дупу

Де стоять хрести, як птахи

Білі хрестики посадили для шкіри

Звичайно, шкіра інших людей

Цього ти ніколи не побачиш

Якщо ви не бачите це із закритими очима

І перископ у носових отворах

Добре лежить під бульваром

Просто дайте їм чотири деревини

І постеліть їм ліжко в глині

І заспівай їм Марсельєзу

І подаруйте їм гарну ніжку

Зупинись на трохи

І твої барабани

І принеси мені акордеон

Зупинись на трохи

тож я можу закінчити свою пісню

Час, коли я трахаюсь

Моя Марсельєза