Tu penses à quoi ? - Léo Ferré

Tu penses à quoi?

A la langueur du soir dans les trains du tiers monde?

A la maladie louche?

Aux parfums de secours?

A cette femme informe et qui pourtant s’inonde?

Aux chagrins de la mer planqués au fond des cours?

Tu penses à quoi?

A l’avion malheureux qui cherche un champ de blé?

A ce monde accroupi les yeux dans les étoiles?

A ce mètre inventé pour mesurer les plaies?

A ta joie démarrée quand je mets à la voile?

Tu penses à quoi?

A cette rouge gorge accrochée à ton flanc?

Aux pierres de la mer lisses comme des cygnes?

Au coquillage heureux et sa perle dedans

Qui n’attend que tes yeux pour leur faire des signes?

Tu penses à quoi?

Aux seins exténués de la chienne maman?

Aux hommes muselés qui tirent sur la laisse?

Aux biches dans les bois?

Au lièvre dans le vent?

A l’aigle bienheureux?

A l’azur qu’il caresse?

Tu penses à quoi?

A l’imagination qui part demain matin?

A la fille égrenant son rosaire à pilules?

A ses mains mappemonde où tremble son destin?

A l’horizon barré où ses rêves s’annulent?

Tu penses à quoi?

A ma voix sur le fil quand je cherche ta voix?

A toi qui t’enfuyais quand j’allais te connaître?

A tout ce que je sais et à ce que tu crois?

A ce que je connais de toi sans te connaître?

Tu penses à quoi?

A ce temps relatif qui blanchit mes cheveux?

A ces larmes perdues qui s’inventent des rides?

A ces arbres datés où traînent des aveux?

A ton ventre rempli et à l’horreur du vide?

Tu penses à quoi?

A la brume baissant son compteur sur ta vie?

A la mort qui sommeille au bord de l’autoroute?

A tes chagrins d’enfant dans les yeux des petits?

A ton coeur mesuré qui bat coûte que coûte?

Tu penses à quoi?

A ta tête de mort qui pousse sous ta peau?

A tes dents déjà mortes et qui rient dans la tombe?

A cette absurdité de vivre pour la peau?

A la peur qui te tient debout lorsque tout tombe?

Tu penses à quoi?

dis,

A moi?

des fois…

Je t’aime.

Що ти думаєш?

Вечірня томля в потягах третього світу?

До тіньової хвороби?

Запахи полегшення?

Цій безформній жінці, яка все ще затопила себе?

До смутку морського, схованого на дні дворів?

Що ти думаєш?

До злощасного літака шукає поля пшениці?

У цей світ, що горбиться, з очима в зірках?

Щоб цей лічильник винайшов для вимірювання ран?

Твоя радість почалася, коли я відплив?

Що ти думаєш?

Ця Робін чіпляється за ваш бік?

До каміння моря гладкого, як лебеді?

До щасливої ​​мушлі та її перлини всередині

Хто чекає, коли твої очі подають їм знаки?

Що ти думаєш?

До виснажених грудей собаки матері?

Намордникам, які тягнуть повідець?

До оленя в лісі?

До зайця на вітрі?

До благословенного орла?

До лазури він пестить?

Що ти думаєш?

До уяви, яка завтра вранці піде?

Дівчині пальцем чітки її таблетки?

В його руках карта світу, де тремтить його доля?

На загородженому горизонті, де його мрії перекреслюють одна одну?

Що ти думаєш?

На мій голос на дроті, коли я шукаю твого голосу?

Тобі, хто втік, коли я збирався зустрітися з тобою?

Все, що я знаю і у що ти віриш?

Що я знаю про тебе, не знаючи тебе?

Що ти думаєш?

У цей відносний час, що освітлює моє волосся?

До тих загублених сліз, що вигадують зморшки?

До тих старих дерев, де лежать зізнання?

На повний живіт і на жах порожнечі?

Що ти думаєш?

Щоб туман опустив свій метр на ваше життя?

До смерті, що дрімає біля шосе?

На твої дитячі печалі в очах малих?

До вашого розміреного серцебиття незважаючи ні на що?

Що ти думаєш?

Щоб твій череп зростав під шкірою?

До зубів уже мертвий і сміється в могилі?

До цієї нісенітниці жити заради шкіри?

До страху, який тримає тебе, коли все падає?

Що ти думаєш?

казати,

Для мене, мені?

іноді…

Ти мені подобаєшся.