Bleu, blanc, rouge (Orch. Jean-Paul Mengeo) - Léo Ferré, Philippe Clay

Un vieil accordéon

Chante dans la ruelle

Un vol de goélands

Valse dans le ciel bleu

Une fille plus très jeune

Une fille pas très belle

Mais qui l’a peut-être été

Chante au matin d'été

De bleu, de blanc, de rouge

Il est vêtu mon matelot

Il est mieux foutu

Que leur drapeau

Il a les dents blanches

Et les lèvres rouges

Et le regard bleu

L’accordéon s’est tu

Les oiseaux sont partis

Peut-être pour Honolulu

Ou bien pour Tahiti

Tout l’hiver il a plu

Et le vent a gémi

Et la fille a dit oui

A tous ceux qui ont voulu

De bleu, de blanc, de rouge

Il est vêtu mon matelot

Il est mieux foutu

Que leur drapeau

Il a les dents blanches

Et les lèvres rouges

Et le regard bleu

La fille, tu racontes toujours la même histoire

Alors on la connaît, alors bois ton verre

Bois ton verre, viens, viens

Voilà le printemps qui revient

Et les oiseaux, pareil

Les bateaux, les marins

Brillent dans le soleil

La fille est au bistrot

Le patron dans sa caisse

Dit qu’elle s’en va de la caisse

Et même du ciboulot

De vins blancs, de vins rouges

Elle lui a foutu

Un beau drapeau

Elle s’est tuée

D’un coup de couteau

Un matin de dimanche

Le soleil était rouge

Et le ciel tout bleu

Ah, c'était pas beau à voir

Ça a fait une drôle d’histoire

Et puis le temps a passé

Personne n’y a plus pensé

Ah, si!

Un jour, un marin

Salut patron, ben

Un petit rouge comme d’habitude

Eh, patron, elle est là?

Elle c’est pas vrai

Старий акордеон

Співайте на провулку

Зграя чайок

Вальс на синьому небі

Дуже молода дівчина

Не дуже красива дівчина

Але хто міг бути?

Співайте літнім ранком

Синій, білий, червоний

Він одягнув мого моряка

Йому краще

Це їхній прапор

У нього білі зуби

І червоні губи

І блакитні очі

Акордеон мовчить

Птахи зникли

Можливо, для Гонолулу

Або на Таїті

Всю зиму йшов дощ

І вітер стогнав

І дівчина сказала так

Всім охочим

Синій, білий, червоний

Він одягнув мого моряка

Йому краще

Це їхній прапор

У нього білі зуби

І червоні губи

І блакитні очі

Дівчатка, ти завжди розповідаєш одну і ту ж історію

Тож ми її знаємо, тож пий свій напій

Випий свій келих, прийди, прийди

Ось і приходить весна

І птахи, те саме

кораблі, моряки

Блищить на сонці

Дівчина в бістро

Бос у своїй ложі

Каже, що йде з каси

І навіть цибулю

Білі вина, червоні вина

Вона трахнула його

Гарний прапор

Вона вбила себе

З ножем

Одного недільного ранку

Сонце було червоним

І небо все блакитне

Ах, це було не дуже приємно бачити

Це створило смішну історію

А потім пройшов час

Більше ніхто про це не думав

О, так!

Одного разу моряк

Привіт, босе, добре

Трохи червоний, як завжди

Гей, босе, вона там?

Вона неправда