Paris je ne t'aime plus - Léo Ferré

Paris en crêpe de Chine comme un chagrin d’asphalte

Et les trottoirs vaincus par la téléfaction

La foule qui va boire à la prochaine halte

Je m’arrête toujours pour voir passer les cons

Paris, je ne t’aime plus

Les guitares à Paris ne sont plus espagnoles

Elles jouent le flamenjerk branchées sur le secteur

Comment veut-tu petit danser la Carmagnole

Si t’as rien dans les mains, si t’as rien dans le coeur

Paris, je ne t’aime plus

Entends le bruit que font les Français à genoux

Dix ans qu’ils sont plié, dix ans de servitude

Et quand on vit par terre on prend des habitudes

Quand il se lèveront nous resterons chez nous

Paris, je ne t’aime plus

Paris du 1er mai avec ses pèlerines

Et le beau syndicat qui reste à la maison

Ce sont les Marx Brothers oubliés par Lénine

En mil neuf cent dix-sept place de la Nation

Paris, je ne t’aime plus

Paris en manteau noir habillé par Descartes

A perdre son latin on met tout un quartier

Paris de la Sorbonne qu’ils ont pris pour un claque

Un étudiant en carte ça doit se visiter

Paris, je ne t’aime plus

Paris des beaux enfants en allés dans la nuit

Paris du vingt-deux mars et de la délivrance

O Paris de Nanterre, Paris de Cohn-Bendit

Paris qui s’est levé avec l’intelligence

Ah!

Paris quand tu es debout

Moi je t’aime encore

Париж у крепдешині, як асфальтовий прикрой

І тротуари переможені телефакцією

Натовп, який буде пити на наступній зупинці

Я завжди зупиняюся, щоб побачити, як проходять дурні

Паріс, я тебе більше не люблю

Гітари в Парижі більше не іспанські

Вони грають у flamenjerk, підключених до електромережі

Як ти хочеш танцювати Карманьоль

Якщо у вас нічого в руках, якщо у вас нічого немає в серці

Паріс, я тебе більше не люблю

Почуйте шум, який видають французи на колінах

Десять років вони згиналися, десять років у неволі

А коли ти живеш на землі, у тебе формуються звички

Коли вони піднімуться, ми залишимося вдома

Паріс, я тебе більше не люблю

Париж 1 травня з паломниками

І прекрасний союз, який залишається вдома

Це брати Маркс, забуті Леніним

У 1907-17 Place de la Nation

Паріс, я тебе більше не люблю

Паріс у чорному пальто, одягнений Декартом

Втрата латині займає цілу околицю

Парис із Сорбонни вони сприйняли за ляпаса

Студент-картка повинен відвідати

Паріс, я тебе більше не люблю

Париж прекрасних дітей зник уночі

Париж двадцять другого березня і звільнення

О Париж з Нантера, Париж з Кон-Бендіта

Париж, що піднявся з розумом

Ах!

Париж, коли ти встаєш

я все ще люблю тебе